У яких галузях в Україні найбільше бракує працівників?

Проблема швидше територіальна. Найбільше людей бракує там, де найбільший ризик. Це діє для всієї східної частини України. Хоч до Львова та Києва ракети також літають, але там краща протиповітряна оборона. Є різниця, коли на місто поцілить ракета один раз на тиждень чи п’ять разів на день. А ситуацію погіршує той факт, що інвестиції або пільгові кредити спрямовуються скоріш на ближчі території західної України.

Допомога нерівномірна?

На жаль. Це, звичайно, зрозуміло з точки зору логістичних витрат чи ризиків, але для стабільності країни необхідно допомогти передусім сходу, інакше Україна може через це програти. Коли схід побачить, що про нього Україна, Європа, вільний світ забули, то чому б він мав належати до України, якщо Путін запропонує спокій в Росії? Там залишилися люди, які вже не цікавляться політикою. Вони потребують хліба та спокійно виспатися.

Петр Кроґман (*1973)

• Створив із партнерами Spojené farmy (Спільні ферми), які об’єднували 50 компаній.
• Постачали на ринок біояловичину, біобаранину, та біокурятину.
• У 2014 продав фірму за 1,2 мільярди крон девелоперу Радовану Вітку.
• Гроші інвестував у сільськогосподарські підприємства в Україні.
• Сьогодні його фірма Agromino в Україні господарює на 42 тисячах гектарах землі та працевлаштовує 800 людей.
• Нещодавно співзаснував  Українсько-чеську торгову палату, яку й очолює.
•  

Якою є ситуація на відстані ста, двохсот кілометрів від воєнної зони? Люди виїжджають, фірми банкротують, ніхто там не інвестує?

Чим ближче до фронту, тим гірше. Усе там дорожче, там знищена інфраструктура та більші логістичні витрати, оскільки все повинно доїхати до Європи або до західних портів на морі. Раніше регіон торгував у всіх напрямках, і з Росією. Сьогодні він відрізаний, це така периферія, до якої ніхто не інвестує.

У Вас є ферми на сході?

У нас є ферми і на західній, і на східній Україні. Найбільш на сході – у Вовчанську (ред. місто близько Харкова біля кордону з Росією, яке повністю знищили росіяни). І на щастя сьогодні вони вже звільнені. Також ми підтримуємо місцеву армію. Ми допомагали їм автомобілями, дронами, бензином та іншими послугами, хоча б на нашій маленькій ділянці фронту. Воєнна ситуація там сьогодні краща, ніж економічна.

Держава у цих місцях не допомагає економіці?

На жаль, ні. І схоже поводяться й міжнародні фінансові корпорації, IFC при Світовому банку або Європейський банк реконструкції та розвитку, які своїми гарантіями краще підтримають кредит у безпечному Львові, ніж на сході України. Це жорстока реальність ринку, яка вбиває ці уражені регіони. Наші ферми на заході можуть отримати кредити, але тим, зі сходу, не пощастило. Європейська комісія та міжнародні інституції дуже повільно розуміють, що Україна велика країна, з великими відмінностями у регіонах, де через війну ці відмінності ще більше поглибилися.

Що, на Вашу думку, потрібно робити?

Ми повинні підтримати українське прикордоння, щоб там залишилися люди, робочі місця та економічне життя. Інакше східні регіони повністю опустіють і їх окупує Росія. Тоді новою периферією під загрозою стане західна Україна або Словаччина, а врешті і Чехія.

Ми не маємо права поступатися злу. Ми потребуємо з допомогою українців збудувати сильний безпековий щит. Українці, на відміну від чехів, готові вмирати за Україну, і чехам краще зупинити росіян в Україні, ніж щоб потім наші солдати вмирали на Моравії. Велика кількість людей цього досі не розуміє, але танк буде тут за два дні, а ракета за п’ятнадцять хвилин.

Де ще у Вас є ферми в Україні і які проблеми вирішуєте?

Ми маємо сільськогосподарські підприємства й на заході, у Хмельницькій та Житомирській областях, або в центрі країни, у Київській та Кропивницькій областях. І це величезна різниця – господарювати там більш менш у спокої, чи біля Харкова, де поруч з іншими труднощами на полях ми, наприклад, вирішуємо й те, що росіяни глушать GPS-сигнал. А оскільки у нас машини, які сіють з точністю до двох сантиметрів, ми повинні вигадувати альтернативний спосіб їхньої навігації.

Також ми повинні були доформувати власну логістику і нам вдалося це реалізувати аж до кінцевих покупців по цілому світу. У нас є портова перевалка і ми вже придбали власне вантажне судно. Зараз воно у західній Африці й на даний момент це, мабуть, найбільше чеське судно. У нього 30 тисяч кубічних метрів і довжина 160 метрів. З перебільшенням кажу, що ми відновлюємо Чехословацьке морське судноплавство.

Чи бракує Вам на фермах людей?

Звичайно, але проблема трохи пом’якшується тим, що стратегічні галузі, якою є й сільське господарство, можуть частину працівників бронювати від мобілізації.

Для бюджету України сільське господарство є найважливішою складовою. Якою є ситуація в цьому секторі сьогодні?

Сільське господарство тримає Україну, працевлаштовує 15% населення. Складає половину доходів від експорту, приблизно 20 мільярдів доларів на рік. На жаль, у цифрах за 2023 рік видно колапс східної України. Сільськогосподарське виробництво там впало на 40%, а цифри за минулий рік будуть ще гірші. Україна почне втрачати саме через неврівноважену та відсутню політику підтримки уражених регіонів.

Яким шляхом сьогодні українське зерно потрапляє до світу?

Більшість йде морським шляхом через Чорне море. Таке транспортування набагато дешевше. З минулорічною посухою ціна залізничних перевезень впала на третину, тому до порту можна дістатися дуже дешево. Наприклад, шлях морем з українських портів до Іспанії є, мабуть, на половину дешевший, ніж коштувало б наземне перевезення через цілу Європу. А це й добре. Бо коли взяти наших егоїстичних фермерів, які б найкраще закрили Україну, то добре, що політична проблема була вирішена перенаправленням українських товарів до українських портів.

Яке бажання іноземного капіталу інвестувати на безпечному заході?

Навіть туди фірми не біжать. Поки не буде панувати стабільність і не буде закінчена війна, інвестувати будуть лише до необхідного відновлення знищеної енергетики, ключової інфраструктури тощо. Розвивається оборонна промисловість, яка є необхідністю, оскільки постачання з Європи та США буксує.

Іноді звучить, якими сильними є США, але не є. Європа сильніша. Об’єднані європейські армії – спільномірні за персональним забезпеченням, за кількістю танків і бюджетом. Американська промисловість слабша. Найбільші американські компанії Amazon, Apple, Google, Facebook, Nvidia чи Microsoft ніколи не виграють жодної війни. Її вміє виграти європейська промисловість.

Виглядає, що США приміряє на себе роль  головного миротворця і намагається виторгувати рідкісні метали з України.

Це одна велика нісенітниця. Якщо Україна замислиться про інвестиції до видобувної промисловості, це повинно йти рівними частинами між США, Європою та іншими країнами, які допомагають Україні. Європа допомогла зброєю та фінансовою допомогою Україні більше, ніж США. Лише Норвегія заробила на продажі газу понад сто мільярдів доларів. Це більше, ніж цілковита допомога США, яким, між іншим, ця допомога в цінах на товари також багаторазово повернеться. На війні заробляють виробники енергії, а це і є причина, чому Росія нападає. Заробляє на нестабільності. Чим більше нестабільності, тим дорожчі товари.

Це, на Вашу думку, розповсюджується й на зерно? Росія бомбардує українські порти, щоб утримати ціну зерна високо?

Звичайно. Росіяни таким чином піднімають ціну власної пшениці. Вони є найбільшим експортером пшениці на світі. Вже настав момент впровадити цілковите ембарго на торгівлю з Росією. З подивом спостерігаю, що зараз з Чехії неймовірно зростає експорт інкубаційних яєць до Росії. Деякі чеські підприємці справді безхребетні. Для чого ми годуємо росіян, щоб вони могли ліквідувати українців, а потім нас? Йдеться про ненаситність, яка загрожує безпеці Чехії й сприяє нашій майбутній окупації.

Що ще є ключовим для нашої безпеки?

Не пустити росіян ближче до нас. Це означає підтримувати Україну та Польщу, оскільки вони належать до рідкісних боєздатних держав, здатних стримати Росію. Як сказав Дональд Туск у Парижі, поляки тримають увесь білоруський кордон та росіян в Калінінграді. А Україна тримає росіян на своєму східному кордоні, де вже йде війна. Жодна з цих країн не втримає перевагу противника сама, тому потрібно допомогти Україні військовими підрозділами, які припильнують українсько-білоруський кордон на заході та в центрі України.

А військових повинні надати країни, які стоять у другому і третьому ряді, тобто французи, іспанці, німці, чехи, норвежці тощо. Українці зможуть тоді вивільнити свої підрозділи вздовж кордону з Білорусією або на півдні й відвоювати назад свої території на сході. Звичайно, переговори з Путіним не є вирішенням, оскільки з ним неможливо вести переговори, у чому незабаром переконається й Трамп.

Виглядає на те, що американці так не думають.

Це наївність керівництва США. Трамп не має жодного плану, формує його в процесі, або ж перебирає від Путіна та проросійських людей, яких він натягнув до своєї адміністрації. Навпроти американської делегації досвідчені злочинці, які 20 – 25 років при владі й тепер хочуть потрапити за стіл з порядними країнами. І в першу чергу хочуть вести переговори зі США, оскільки нова американська адміністрація найменш досвідчена. Роблять ставку на те, що США можуть вчинити схожу дурість як Чемберлен, який обійшов стандартні процедури і вів переговори про Чехословаччину напряму з Гітлером.

Зеленський виявився сильним переговорником, тому Путін намагається його усунути посередництвом недосвідченого Трампа тиском на передчасні вибори, щоб Україну представляла якась слабша особа. Це комічно, що диктатор, який унеможливив вибори в Росії, повчає про демократію, а Трамп це повторює як папуга.

Чи підтримає Зеленського Європа?

Звичайно. Вона вже почала усвідомлювати, що безпека – це наша найбільша проблема. Період двох останніх німецьких канцлерів, тобто Меркель і Шольца, спричинив ключові безпекові проблеми Німеччині та цілій Європі. Вони думали, що завезуть дешеву робочу силу у вигляді мігрантів та дешеву енергію у вигляді російського газу. Ці два чинники засадничо пошкодили безпеку Німеччини – внутрішню і зовнішню.

Виявилося, що дешеві рішення можуть бути дуже дорогими, якщо людина не зарахує до ціни всі приховані витрати та співвідношення. Росія використала газ для шантажування Європи і могла вторгнутися в Україну. Це може вже й історія, та якщо після виборів у Німеччині відбудеться зміна керівництва, то можна очікувати, що й це сприятиме росту сили, рішучості, міжнародного впливу та загального відродження Європи.