Прем’єр Петр Фіала нагородив медаллю Карла Крамарже голову президії UKRCHAM
З нагоди Дня боротьби за свободу та демократію й Міжнародного дня студентства прем’єр нагородив медалями Карла Крамарже.
Петр Кроґман, голова президії UKRCHAM, був нагороджений медаллю Карла Крамарже за підтримку України та зусилля щодо розвитку чесько-українських відносин.
Петр Кроґман, фермер та президент Українсько-чеської торгової палати. Один з учасників проприву російської блокади українських портів та пересрямування вивозу українського зерна з ЄС до Азії та Африки. Його фірми господарюють у прифронтових областях України, які є безпековим щитом Європи.
«Сьогодні я оціюнюю успішних особистостей в економіці, культури, освіті, музиці та іншій низці галузей. Усі ви маєте одне спільне – ви думаєте про цінності й у ширшому контексті. Ви робите речі, які виходять за межі, які базуються на цінностях та збагачують інших», – сказав керівник уряду.
Усього на державне свято прем’єр-міністр нагородив 17 осіб. Медаль Карла Крамарже є найвищою нагородою, яка надається прем’єр-міністром Чеської Республіки у вигляді пам’ятної медалі. Медаль була створена у 2008 році з нагоди 90-ї річниці першого чехословаського уряду. Медаль названа на честь першого чехословаського прем’єр-міністра Карла Крамарже.
Прем’єр-міністр Петр Фіала вручив медаль Карела Крамаржа віцепрезиденту президії UKRCHAM
З нагоди наближення 3-ї річниці початку війни в Україні, спричиненої російською агресією, прем’єр-міністр Чеської Республіки Петр Фіала вручив медалі Карела Крамаржа. Владислав Бондаревський, віцепрезидент Українсько-чеської торгової палати, був відзначений медаллю Карела Крамаржа.
«Ми зібралися за кілька днів до сумної річниці російської агресії проти України, і це головна причина, чому я відзначаю тих, хто зробив значний внесок у покращення нашої безпеки та у здійснення ефективних кроків, які в цій складній ситуації допомагають тим, хто дійсно потребує підтримки», — сказав прем’єр-міністр.
Медаль Карела Крамаржа є найвищою нагородою, яку вручає прем’єр-міністр Чеської Республіки, і має статус пам’ятної медалі. Її було засновано у 2008 році з нагоди 90-ї річниці створення першого чехословацького уряду. Названа вона на честь першого прем’єр-міністра Чехословаччини Карела Крамаржа.
Путін намагається усунути сильного Зеленського через Трампа, говорить чех в Україні
Філіп Горачек
20.01. 2025
www.seznamzpravy.cz
Сільське господарство знову наповнює українську державну казну. Країна, на яку напали, протистоїть Росії й уже понад рік відправляє зерно у світ Чорним морем.
Це спробував і чеський бізнесмен в Україні Петр Кроґман, власник ферм компанії Agromino, яка обробляє в країні понад 40 тисяч гектарів землі. Він вирішив ризикнути. Купив судно, навантажив його зерном та відправив у море, пересічене російськими ворогами. Сьогодні в нього регулярний рейс до Єгипту.
Кроґман, який очолює Українсько-чеську торгову палату, вважає проблемою поглиблення різниці між заходом та сходом України.
«Для стабільності країни необхідно допомогти передусім сходу, інакше Україна може через це програти». – Кроґман побоюється можливих наслідків депопуляції сходу та поступове нищення підприємництва. Він переконаний, що політика міжнародних фінансових інституцій налаштована неправильно.
«На жаль, у цифрах за 2023 р. видно колапс східної України. Сільськогосподарське виробництво тут впало на 40%, і цифри за минулий рік будуть ще гірші». – каже в інтерв’ю для SZ Byznys.
Економіка України після трьох років війни й досі в агонії?
Незважаючи на усі труднощі економіка працює. Звичайно, найважча ситуація є поблизу лінії фронту. Наприклад, у Харкові залишається лише половина населення. Та й не дивно, він не надто захищений і за п’ятдесят кілометрів від кордону. Колись майже двохмільйонне місто рятують люди, які втекли від росіян з більш східних міст та сіл.
Наскільки болючим є для економіки та життя там відтік людей?
Від війни з України втекло близько десяти мільйонів людей і це відчувається. Сьогодні вони підвищують економічну продуктивність Чехії, Німеччини чи Польщі. Від цього отримує прибуток Чехія, місцеві власники нерухомості, виробники харчових продуктів та інші. Українці працюють на будовах, у супермаркетах, у закладах охорони здоров’я. Богу дякувати за них. Але їх бракує в Україні.
Що Ви маєте на увазі?
Україна повинна жити, а для цього потребує людей. Вони дамба, яка тримає росіян подалі від нас. Ви не хочете, щоб через п’ять років дрони літали над Остравою та Карвіною, бігати в піжамі в підвал, у гіршому випадку за кілька будинків до бомбосховища, як в Україні. А через пів року це притупиться, ви вже не бігаєте в укриття, лише перетягнете матрац в коридор квартири, бо спати біля вікна небезпечно. Пізніше ви вже й цього не робите. Ви з’ясуєте, що ваша квартира втратила вартість, спакуєте в машину кілька цінних речей, поїдете до Німеччини і сподіваєтеся, що там вас хтось працевлаштує.
У яких галузях в Україні найбільше бракує працівників?
Проблема швидше територіальна. Найбільше людей бракує там, де найбільший ризик. Це діє для всієї східної частини України. Хоч до Львова та Києва ракети також літають, але там краща протиповітряна оборона. Є різниця, коли на місто поцілить ракета один раз на тиждень чи п’ять разів на день. А ситуацію погіршує той факт, що інвестиції або пільгові кредити спрямовуються скоріш на ближчі території західної України.
Допомога нерівномірна?
На жаль. Це, звичайно, зрозуміло з точки зору логістичних витрат чи ризиків, але для стабільності країни необхідно допомогти передусім сходу, інакше Україна може через це програти. Коли схід побачить, що про нього Україна, Європа, вільний світ забули, то чому б він мав належати до України, якщо Путін запропонує спокій в Росії? Там залишилися люди, які вже не цікавляться політикою. Вони потребують хліба та спокійно виспатися.
Петр Кроґман (*1973)
- Створив із партнерами Spojené farmy (Спільні ферми), які об’єднували 50 компаній.
- Постачали на ринок біояловичину, біобаранину, та біокурятину.
- У 2014 продав фірму за 1,2 мільярди крон девелоперу Радовану Вітку.
- Гроші інвестував у сільськогосподарські підприємства в Україні.
- Сьогодні його фірма Agromino в Україні господарює на 42 тисячах гектарах землі та працевлаштовує 800 людей.
- Нещодавно співзаснував Українсько-чеську торгову палату, яку й очолює.
Якою є ситуація на відстані ста, двохсот кілометрів від воєнної зони? Люди виїжджають, фірми банкротують, ніхто там не інвестує?
Чим ближче до фронту, тим гірше. Усе там дорожче, там знищена інфраструктура та більші логістичні витрати, оскільки все повинно доїхати до Європи або до західних портів на морі. Раніше регіон торгував у всіх напрямках, і з Росією. Сьогодні він відрізаний, це така периферія, до якої ніхто не інвестує.
У Вас є ферми на сході?
У нас є ферми і на західній, і на східній Україні. Найбільш на сході – у Вовчанську (ред. місто близько Харкова біля кордону з Росією, яке повністю знищили росіяни). І на щастя сьогодні вони вже звільнені. Також ми підтримуємо місцеву армію. Ми допомагали їм автомобілями, дронами, бензином та іншими послугами, хоча б на нашій маленькій ділянці фронту. Воєнна ситуація там сьогодні краща, ніж економічна.
Держава у цих місцях не допомагає економіці?
На жаль, ні. І схоже поводяться й міжнародні фінансові корпорації, IFC при Світовому банку або Європейський банк реконструкції та розвитку, які своїми гарантіями краще підтримають кредит у безпечному Львові, ніж на сході України. Це жорстока реальність ринку, яка вбиває ці уражені регіони. Наші ферми на заході можуть отримати кредити, але тим, зі сходу, не пощастило. Європейська комісія та міжнародні інституції дуже повільно розуміють, що Україна велика країна, з великими відмінностями у регіонах, де через війну ці відмінності ще більше поглибилися.
Що, на Вашу думку, потрібно робити?
Ми повинні підтримати українське прикордоння, щоб там залишилися люди, робочі місця та економічне життя. Інакше східні регіони повністю опустіють і їх окупує Росія. Тоді новою периферією під загрозою стане західна Україна або Словаччина, а врешті і Чехія.
Ми не маємо права поступатися злу. Ми потребуємо з допомогою українців збудувати сильний безпековий щит. Українці, на відміну від чехів, готові вмирати за Україну, і чехам краще зупинити росіян в Україні, ніж щоб потім наші солдати вмирали на Моравії. Велика кількість людей цього досі не розуміє, але танк буде тут за два дні, а ракета за п’ятнадцять хвилин.
Де ще у Вас є ферми в Україні і які проблеми вирішуєте?
Ми маємо сільськогосподарські підприємства й на заході, у Хмельницькій та Житомирській областях, або в центрі країни, у Київській та Кропивницькій областях. І це величезна різниця – господарювати там більш менш у спокої, чи біля Харкова, де поруч з іншими труднощами на полях ми, наприклад, вирішуємо й те, що росіяни глушать GPS-сигнал. А оскільки у нас машини, які сіють з точністю до двох сантиметрів, ми повинні вигадувати альтернативний спосіб їхньої навігації.
Також ми повинні були доформувати власну логістику і нам вдалося це реалізувати аж до кінцевих покупців по цілому світу. У нас є портова перевалка і ми вже придбали власне вантажне судно. Зараз воно у західній Африці й на даний момент це, мабуть, найбільше чеське судно. У нього 30 тисяч кубічних метрів і довжина 160 метрів. З перебільшенням кажу, що ми відновлюємо Чехословацьке морське судноплавство.
Чи бракує Вам на фермах людей?
Звичайно, але проблема трохи пом’якшується тим, що стратегічні галузі, якою є й сільське господарство, можуть частину працівників бронювати від мобілізації.
Для бюджету України сільське господарство є найважливішою складовою. Якою є ситуація в цьому секторі сьогодні?
Сільське господарство тримає Україну, працевлаштовує 15% населення. Складає половину доходів від експорту, приблизно 20 мільярдів доларів на рік. На жаль, у цифрах за 2023 рік видно колапс східної України. Сільськогосподарське виробництво там впало на 40%, а цифри за минулий рік будуть ще гірші. Україна почне втрачати саме через неврівноважену та відсутню політику підтримки уражених регіонів.
Яким шляхом сьогодні українське зерно потрапляє до світу?
Більшість йде морським шляхом через Чорне море. Таке транспортування набагато дешевше. З минулорічною посухою ціна залізничних перевезень впала на третину, тому до порту можна дістатися дуже дешево. Наприклад, шлях морем з українських портів до Іспанії є, мабуть, на половину дешевший, ніж коштувало б наземне перевезення через цілу Європу. А це й добре. Бо коли взяти наших егоїстичних фермерів, які б найкраще закрили Україну, то добре, що політична проблема була вирішена перенаправленням українських товарів до українських портів.
Яке бажання іноземного капіталу інвестувати на безпечному заході?
Навіть туди фірми не біжать. Поки не буде панувати стабільність і не буде закінчена війна, інвестувати будуть лише до необхідного відновлення знищеної енергетики, ключової інфраструктури тощо. Розвивається оборонна промисловість, яка є необхідністю, оскільки постачання з Європи та США буксує.
Іноді звучить, якими сильними є США, але не є. Європа сильніша. Об’єднані європейські армії – спільномірні за персональним забезпеченням, за кількістю танків і бюджетом. Американська промисловість слабша. Найбільші американські компанії Amazon, Apple, Google, Facebook, Nvidia чи Microsoft ніколи не виграють жодної війни. Її вміє виграти європейська промисловість.
Виглядає, що США приміряє на себе роль головного миротворця і намагається виторгувати рідкісні метали з України.
Це одна велика нісенітниця. Якщо Україна замислиться про інвестиції до видобувної промисловості, це повинно йти рівними частинами між США, Європою та іншими країнами, які допомагають Україні. Європа допомогла зброєю та фінансовою допомогою Україні більше, ніж США. Лише Норвегія заробила на продажі газу понад сто мільярдів доларів. Це більше, ніж цілковита допомога США, яким, між іншим, ця допомога в цінах на товари також багаторазово повернеться. На війні заробляють виробники енергії, а це і є причина, чому Росія нападає. Заробляє на нестабільності. Чим більше нестабільності, тим дорожчі товари.
Це, на Вашу думку, розповсюджується й на зерно? Росія бомбардує українські порти, щоб утримати ціну зерна високо?
Звичайно. Росіяни таким чином піднімають ціну власної пшениці. Вони є найбільшим експортером пшениці на світі. Вже настав момент впровадити цілковите ембарго на торгівлю з Росією. З подивом спостерігаю, що зараз з Чехії неймовірно зростає експорт інкубаційних яєць до Росії. Деякі чеські підприємці справді безхребетні. Для чого ми годуємо росіян, щоб вони могли ліквідувати українців, а потім нас? Йдеться про ненаситність, яка загрожує безпеці Чехії й сприяє нашій майбутній окупації.
Що ще є ключовим для нашої безпеки?
Не пустити росіян ближче до нас. Це означає підтримувати Україну та Польщу, оскільки вони належать до рідкісних боєздатних держав, здатних стримати Росію. Як сказав Дональд Туск у Парижі, поляки тримають увесь білоруський кордон та росіян в Калінінграді. А Україна тримає росіян на своєму східному кордоні, де вже йде війна. Жодна з цих країн не втримає перевагу противника сама, тому потрібно допомогти Україні військовими підрозділами, які припильнують українсько-білоруський кордон на заході та в центрі України.
А військових повинні надати країни, які стоять у другому і третьому ряді, тобто французи, іспанці, німці, чехи, норвежці тощо. Українці зможуть тоді вивільнити свої підрозділи вздовж кордону з Білорусією або на півдні й відвоювати назад свої території на сході. Звичайно, переговори з Путіним не є вирішенням, оскільки з ним неможливо вести переговори, у чому незабаром переконається й Трамп.
Виглядає на те, що американці так не думають.
Це наївність керівництва США. Трамп не має жодного плану, формує його в процесі, або ж перебирає від Путіна та проросійських людей, яких він натягнув до своєї адміністрації. Навпроти американської делегації досвідчені злочинці, які 20 – 25 років при владі й тепер хочуть потрапити за стіл з порядними країнами. І в першу чергу хочуть вести переговори зі США, оскільки нова американська адміністрація найменш досвідчена. Роблять ставку на те, що США можуть вчинити схожу дурість як Чемберлен, який обійшов стандартні процедури і вів переговори про Чехословаччину напряму з Гітлером.
Зеленський виявився сильним переговорником, тому Путін намагається його усунути посередництвом недосвідченого Трампа тиском на передчасні вибори, щоб Україну представляла якась слабша особа. Це комічно, що диктатор, який унеможливив вибори в Росії, повчає про демократію, а Трамп це повторює як папуга.
Чи підтримає Зеленського Європа?
Звичайно. Вона вже почала усвідомлювати, що безпека – це наша найбільша проблема. Період двох останніх німецьких канцлерів, тобто Меркель і Шольца, спричинив ключові безпекові проблеми Німеччині та цілій Європі. Вони думали, що завезуть дешеву робочу силу у вигляді мігрантів та дешеву енергію у вигляді російського газу. Ці два чинники засадничо пошкодили безпеку Німеччини – внутрішню і зовнішню.
Виявилося, що дешеві рішення можуть бути дуже дорогими, якщо людина не зарахує до ціни всі приховані витрати та співвідношення. Росія використала газ для шантажування Європи і могла вторгнутися в Україну. Це може вже й історія, та якщо після виборів у Німеччині відбудеться зміна керівництва, то можна очікувати, що й це сприятиме росту сили, рішучості, міжнародного впливу та загального відродження Європи.
Навігація санкціями: Практичні рекомендації для зменшення бізнес-ризиків
Регуляторні зобов’язання, договірні аспекти та стратегії дотримання нормативних актів.
Загальносвітові санкційні режими по всьому світу стали все складнішими, при цьому ЄС, США, Велика Британія та окремі країни приймають багатосторонні санкційні пакети. Найновіші обмеження ЄС, що набрали чинності 26 грудня 2024 року, накладають додаткові зобов’язання на компанії, що працюють в ЄС та за його межами. Наслідки за порушення правил, зокрема відхилені платежі, заморожені активи та можливі кримінальні санкції, підкреслюють критичну необхідність для компаній розуміти та керувати ризиками, пов’язаними зі санкціями.
Складність санкцій відображається у їх широкому діапазоні та жорстких покарань за їхнє порушення. Багато санкцій мають екстратериторіальну дію, що впливає на компанії в усьому світі, які пов’язані з підсанкційними товарами, послугами або особами. Цей бюлетень для клієнтів підкреслює ключові зміни та пропонує практичні рекомендації як ефективно впоратися з ризиками, пов’язаними з санкціями.
- Ключові новини у сфері санкцій
Нові зобов’язання ЄС, що набирали чинності 26 грудня 2024 року
1.1.Екстратериторіальна дія санкцій ЄС для суб’єктів за межами ЄС
Компанії в ЄС сьогодні повинні докладати “максимальних зусиль”, щоб запобігти суб’єктам поза межами ЄС, якими вони володіють або контролюють, підривати санкції ЄС. Це, насамперед, означає, що компанії повинні забезпечити, щоб ці суб’єкти поза ЄС припинили будь-яку заплановану або діючу діяльність, яка підриває санкції ЄС.
1.2. Обмеження на передачу інтелектуальної власності (IP)
При передачі прав на інтелектуальну власність або комерційної таємниці, пов’язаних із контрольованими пріоритетними товарами (CHP), партнерам поза межами ЄС, повинні компанії в ЄС включати контрактні положення, що забороняють використання цієї інтелектуальної власності або комерційної таємниці CHP, що призначені для Росії. Це зобов’язання також поширюється на субліцензійних отримувачів.
1.3. Заборона правового представництва в певних російських судових процесах
Суб’єктам ЄС заборонено безпосередньо чи опосередковано брати участь у російських судових процесах, розпочатих за статтею 248 російського цивільного процесуального кодексу або подібними російськими законами, якщо ці процеси стосуються договорів, які під впливом санкцій ЄС або зі замороженими активами.
1.4. Жорсткіша відповідальність за порушення правил обходу санкцій
Компанії можуть бути відповідальними навіть у випадку, якщо вони не навмисно намагалися обійти санкції, але діяли, знаючи, що їхня діяльність може мати такий ефект.
1.5. Розширення обмежень на автомобільні та морські перевезення
ЄС розширив заборону на автомобільний транспорт для компаній в ЄС, які є принаймні на 25 % власністю російських осіб або суб’єктів. Також діють нові обмеження на доступ суден до портів та шлюзів ЄС.
- Ключові міркування для бізнесу
Відповідальність підприємців у рамках санкцій
Дотримання санкцій є юридичним зобов’язанням всіх компаній, що працюють в межах юрисдикції ЄС. Компанії повинні забезпечити, щоб їхні транзакції, партнерства та постачальницькі ланцюги не включали санкціоновані сторони, товари або послуги. З 26 грудня 2024 року були введені значні екстратериторіальні наслідки санкцій відповідно до статті 8a. Компанії в ЄС повинні докладати «максимальних зусиль» для того, щоб запобігти суб’єктам поза ЄС, якими вони володіють або контролюють, підривати санкції ЄС.
Недотримання цих правил може мати серйозні наслідки, зокрема:
• замороження платежів і активів,
• порушення торгівлі і
• кримінальні та адміністративні санкції.
Щоб мінімізувати ці ризики, компанії мали б зробити наступні кроки:
• Перевірка бізнес-партнерів та постачальницьких ланцюгів: Ідентифікація зв’язків з країнами або особами, які підпадають під санкції, особливо якщо поставки проходять через країни або походять з країн з менш суворим контролем, такі як Казахстан та Узбекистан.
• Регулярний due diligence (юридичний аудит): Проводьте скринінг постачальників, власників і фактичних отримувачів ваших партнерів.
• Утримання актуальної інформації про розвиток санкцій: Санкційні списки швидко змінюються, тому компанії повинні бути поінформовані, щоб уникнути нових ризиків.
• Документація процесів комплаєнсу: Фіксуйте процеси юридичного аудиту та його результати, це може знадобитися при підтвердженні проактивного підходу щодо дотримання вимог перед відповідними органами.
- Захист договорів
Клаузула (доповнення, важливе положення в договорі) форс-мажору
Санкції можуть вплинути на здатність сторін виконувати свої договірні зобов’язання. Щоб мінімізувати цей ризик, компанії повинні включити в свої договори чіткі клаузули форс-мажору. Ці клаузули повинні зазначати санкції як подію форс-мажору та дозволяти призупинення або припинення зобов’язань, якщо їх виконання неможливе через непередбачені зовнішні фактори.
Ключові рекомендації:
- Вкажіть чітке визначення форс-мажору та специфікуйте, що санкції є подією форс-мажору.
• Забезпечте, щоб клаузула включала право на призупинення або припинення договору, якщо санкції перешкоджають виконанню зобов’язань.
Рекомендовані договірні положення:
- Положення про вибір права: Специфікуйте, яке право регулюватиме договір.
- Положення про форс-мажор: Чітко вкажіть санкції як подію форс-мажору.
- Положення про вирішення спорів: Дефінуйте спосіб вирішення спорів, зокрема для транснаціональних договорів.
- Положення проти корупції та санкцій: Вимагайте, щоб контрагент заявив, що не перебуває в жодному санкційному списку, і повідомить про будь-які зміни свого статусу.
Нові зобов’язання для експортерів у ЄС
З 20 березня 2024 року договори про експорт певних промислових виробів та електронного обладнання повинні містити положення, що забороняють реекспорт цього товару до Росії. Договори також повинні вказувати санкції за порушення цього положення.
4. Заходи в області санкцій
4.1. Імплементація програми дотримання санкцій
Компанії повинні призначити відповідальну особу з моніторингу дотримання санкцій. Залежно від розміру компанії, цю роль може виконувати внутрішній співробітник, наприклад, бухгалтер або юридичний консультант, замість того, щоб наймати спеціалізованого експерта зі санкцій.
4.2. Навчання співробітників
Співробітники, які займаються торгівлею, закупівлею та фінансами, мали би пройти вишкіл щодо ідентифікації та керування ризиками, пов’язаними зі санкціями.
4.3. Документація процесу
Записуйте, як здійснюються перевірка санкцій, які списки використовуються і як перевіряються бізнес-партнери. Ці записи можуть слугувати як доказ дотримання вимог, якщо органи цього вимагатимуть.
4.4. Регулярні перегляди
З огляду на швидкі зміни санкцій, компанії повинні регулярно переглядати свої рамки дотримання приписів, щоб забезпечити їх актуальність.
5. Відповідальність за невиконання приписів
Порушення санкційних зобов’язань може призвести як до адміністративної відповідальності компанії, так і до кримінальної відповідальності окремих осіб. Компанії можуть стикатися зі санкціями навіть якщо не було ідентифіковано особу, відповідальну за порушення. Відповідно до чеського права, кримінальна відповідальність вимагає прямого або непрямого наміру порушити санкції, тоді як адміністративна відповідальність є об’єктивною і не вимагає наміру.
Пом’якшувальні обставини
Компанії, які самі повідомлять про порушення санкцій, можуть бути розглянуті з більшою лояльністю. 14-й санкційний пакет дозволяє державам-членам ЄС враховувати добровільне само оскарження як пом’якшувальний фактор при встановленні санкцій.
Ключові повідомлення:
• Недотримання санкцій може призвести до адміністративних штрафів та кримінальних санкцій.
• Відповідальність може бути накладена, навіть якщо немає прямого наміру порушити санкції.
• Добровільне повідомлення про порушення може зменшити ризик покарання.
6. Подальші кроки
Імплементація 14-го санкційного пакету вводить нові зобов’язання та жорсткіші вимоги до дотримання приписів для компаній. Компанії повинні діяти без зволікань, щоб:
• оновити договори,
• переглянути постачальницькі ланцюги,
• забезпечити, що заходи із дотримання приписів будуть впроваджені до 26 грудня 2024 року.
Наша підтримка
Наша команда експертів зі санкцій у компанії Wolf Theiss готова надати підтримку при оцінці ризиків, підготовці захисних договірних положень клаузул та адаптації до цих нових регуляторних вимог.
Про компанію Wolf Theiss
Wolf Theiss є однією з провідних європейських юридичних компаній у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі, що спеціалізується на міжнародному комерційному праві. Із 390 юристами у 13 країнах та центральним європейським хабом у Брюсселі понад 80% роботи компанії стосується транснаціонального представлення міжнародних клієнтів. Комбінуючи юридичні, фінансові та комерційні знання, Wolf Theiss розробляє інноваційні рішення, які інтегрують юридичне, фінансове та комерційне ноу-хау.
Цей меморандум підготовлено виключно з метою загальної інформації і не заміняє юридичної консультації. Компанія Wolf Theiss не несе відповідальності за будь-які дії чи упущення, які можуть виникнути на основі інформації, що міститься в цьому меморандумі.
Jitka Logesová
Partnerka
E: jitka.logesova@wolftheiss.com
T: +420 234 765 111
Marie Talašová
Counsel
E: marie.talasova@wolftheiss.com
T: +420 234 765 228
Jaromír Pumr
Senior Associate
E: jaromir.pumr@wolftheiss.com
T: +420 234 765 111
Текст статті підготувала членкиня UKRCHAM — Wolf Theiss.
Коли росіяни почнуть різати Моравію, буде запізно, ми мали б мати ядерну зброю – говорить чех, який займається підприємництвом в Україні
Петр Сворнік
30.12. 2024, 18:05
www.novinky.cz
Коли розпочалася широкомасштабна російська агресія в лютому 2022, це безпосередньо зачепило бізнес Петра Кроґмана. В Україні він обробляє 42 тисячі гекторів землі, де вирощує пшеницю, кукурудзу та соняшник. Третину полів йому спочатку забрали росіяни, потім їх звільнила Україна. У інтерв’ю він розповідає, як його ферми допомагають воюючим українцям або чому, за його словами, світ занедбує допомогу українському сходу. Він сам може порівнювати, бо поля має як на заході, так і на сході країни.
Коли Ви востаннє були в Україні?
Я був там у вересні та жовтні. У нас засіяно, тепер займаємося бізнесом, передусім між нашими фермами на заході та сході України. Тоді як захід процвітає, схід тричі страждає.
Що Ви маєте на увазі?
Спочатку це були шкоди, які скоїли росіяни окупацією, багато знищили та вкрали. Друга річ, щорічно у нас вищі витрати, бо армія вас не пустить на велику частину полів, або вижене з них. Ми не можемо працювати вночі, а коли вранці приїдемо удобрювати або косити з комбайном, то в 10 годині приїде армія, що ситуація стала більш небезпечною і ми повинні повернутися на ферму. Лише витратимо гроші за переміщення техніки.
Крім цього, знищена інфраструктура – мости і телекомунікація. Залізниця не працює, логістика дорожча. Ну і врешті третій мінус – українська армія, яка будує оборонні лінії окопів і часто нищить урожай, який за місяць чи два був би зібраний. Таке землероб на заході України, я вже не кажу про землероба в Чехії, навіть не уявляє.
Хіба оборона країни у такому випадку не є пріоритетом?
Ми це розуміємо, але ураженим областям ці втручання повинні компенсуватися. Інакше ці області у змаганні з підприємствами з безпечних регіонів не встоять. Завдання держави – вирівнювати такі недоліки, якщо вона не хоче втратити ці регіони. Такої справедливості й регіональної політики наразі в Україні немає, країна не має для цього грошей.
Що це може означати?
Схід України опускається все глибше і це може вести до розпаду країни. Багато підприємств там припинило діяльність або перемістилося у західну Україну. Коли східна частина побачить, що невигідно бути частиною України, то буде оглядатися на Росію. Достатньо 1% населення, яке почне здавати позиції української армії і військовим буде непереливки.
Харківську область, яка за величиною як Моравія, вдалося так швидко звільнити, бо населення було проукраїнським. Але якщо Україна покаже, що їй не залежить на сході й не матиме грошей на регіональну політику або ноу-хау, це погано закінчиться.
Ви бачите такі настрої серед українців на сході? Невже вони частіше оглядаються на Росію?
На жаль, так. Війна триває вже майже три роки, це половина періоду, протягом якого тривала друга світова війна. Різниця між сходом та заходом збільшується, абсолютна більшість допомоги осідає на заході України, у Львові, максимально в Києві, майже нічого не йде на схід.
Європейський Союз спрямовує підтримку через грантові кредити та банки, але кожен банк логічно шукає найменший ризик і найбільший зиск, який є в західній Україні. На схід ми посилаємо танки, але ними люди не наїдяться, тому там руйнується економіка.
“Через Словаччину, з пропосійським Фіцом, російська армія пройде як ніж маслом, і тоді ми вже не будемо обговорювати обстріли Харкова, але Острави і Брно.”
Наші ферми в західній Україні, так само як ферми в Європейському Союзі, профітують з війни, бо вищі ціни на продукцію. Ми продаємо зерно і кукурудзу дорожче, але схід дорого платить за своє географічне положення. Причому є безпековим щитом для України та Європи. Схід страждає з двох боків – має не лише більші витрати, але й низькі прибутки, бо з продажних цін урожаю ми повинні відняти витрати на складну логістику.
Отже з підприємств на заході ви дотуєте східні?
Це так. Якщо не допоможе держава, ми повинні допомагати самі.
Петр Кроґман
• походить зі Знойма
• першу фірму заснував у 21 рік, ще як був студентом VŠE (м. Прага)
• його фірма Agromino обробляє в Україні 42 тисячі гектарів землі
• 17 листопада чеський прем’єр міністр Петр Фіала (ODS) нагородив його медаллю Карла Крамарже
Чи чують Вас в столицях України або Європейського Союзу?
Ми намагаємося донести цю інформацію як до Києва, так і до Брюселю. Проте поки не бачимо, щоб щось почало змінюватися. Це ж недалекозоро не підтримувати схід країни лише тому, що там небезпечно. В такому випадку росіяни його заберуть, а через два роки погрожуватимуть західній Україні, куди йшли підтримувальні інвестиції. А коли заберуть і захід й так посилять армію вдвічі, то на черзі буде Словаччина і Чехія.
Ми часто чуємо твердження – що нам до України. Але це вже буде пізно, коли росіяни будуть собі відрізати вже не з української території, але з Моравії. Через Словаччину, з пропосійським Фіцом, російська армія пройде як ніж маслом, і тоді ми вже не будемо обговорювати обстріли Харкова, але Острави і Брно.
Чи це не перебільшена уява – росіяни на Моравії? Все-таки наша країна – член NATO.
Уявлення, що Росія нападе на Україну, у 2021 році також здавалося перебільшеним. Тому, будь ласка, не обманюйте себе. Росіян не зупинять кордони NATO. Стаття 5 Вашингтонського договору, базовий документ NATO, взагалі не говорить, що за нас хтось гарантовано військово заступиться. Говорить про те, що надасть допомогу, а це може бути лише політична, наприклад, декларація типу «Ми з вами». Що ви за це купите? Взагалі нічого (конкретно в тексті договору йдеться про випадок нападу на країну-члена NATO, що кожен член «надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили» – ред.)
Крім цього, ми на власні очі бачимо, як легко людям у сусідніх країнах продають короткозорі думки типу «це не наша війна», «краще домовитися» або «у нас самих мало».
Через те, що росіяни будуть під Варшавою або на Мораві, ніхто не запустить ядерну зброю з Нью-Йорку чи Лондона, росіяни будуть рухатися далі. Чехія та Польща тому потребують ядерну зброю, хоча низка людей не хоче про це чути і замість цього ховає голову в пісок. Вчасно усвідомити наївність цієї страусиної політики є абсолютно ключовим.
Чи ці сценарії не є перебільшенням?
Вони абсолютно реальні. Коли я спілкуюся з нашою командою з Києва, вони говорять мені: «Коли йшли бої на Донбасі у 2014, ми це майже не сприймали як нашу війну, але коли тепер нам падають ракети на голову, ви вже це усвідомлюєте». Фінансова директорка мені розповідала, як російська ракета впала у внутрішній двір будинку, де вона живе, а минулого тижня знищила вулицю, по якій вона щодня їздить на роботу. Ми в Чехії лише на пару років пізніше.
Як в такому середовищі непевності займатися підприємництвом?
На сході це, звичайно, складніше, але ми намагаємося пристосуватися. По всій Україні ми працевлаштовуємо 700 людей і сильно б’є по нас мобілізація до війська. Але сільське господарство, як стратегічний сектор, трохи оберігається, ми можемо, наприклад, забронювати ключових осіб, які працюють з комбайнами. Проте ми відчуваємо, що в західній Україні є достатньо людей, тоді як на сході їх залишилася лише третина. Зазвичай це ті, у кого немає грошей, щоб переїхати. Нам забрали на війну десятки людей.
Як з такими перспективами Ви дивитеся до майбутнього року?
Скажу лише один приклад. Лише навесні 1918 року французькі газети писали, що через три тижні німці будуть в Парижі. Потім до конфлікту сильно втрутилися Сполучені штати Америки і влітку Німеччина збанкрутувала та капітулювала. Якщо Європейський Союз та США порядно візьмуться за це, Росія також збанкрутує дуже швидко. Проте наразі підтримка дуже слабка, за винятком постачання петріотів, вона нижче наших можливостей.
Чи не буде прихід Трампа допомогу Україні швидше послаблювати, ніж її посилювати?
На жаль, Трамп має великі симпатії до Путіна. Такі люди, які мають в собі усвідомлення винятковості, захоплюються сильними диктаторами й самі мають схильності до диктатури. Шекспір сказав це словами: вульгарність притягує вульгарність. Я сприймаю це як величезний ризик, але з іншого боку, враховуючи емоції та нестабільність Трампа, якщо йому дійде, що Путін його водить та керує ним, американський президент може розсердитися й дати Україні більше зброї, ніж обережний Байден.
Схоже це сталося з північно-корейським диктатором Кім Чен Ином, з яким Трамп у попередній каденції не домовився взагалі ні про що, а потім вони сварилися, хто з них має більшу червону кнопку, тобто хто має більший ядерний арсенал.
Трамп проголошує, що закінчить війну до 24 годин. Як Ви дивитеся принаймні на можливість перемир’я?
Більше, ніж від Трампа, це залежить від Путіна, а він в Україні вирішує свої внутрішньополітичні проблеми, щоби відвернути увагу та втриматися при владі. Щоб Іван, за двісті кілометрів від Москви, не питав, чому він в такому жалюгідному стані відколи Путін прийшов до влади? Звільнившись від російського впливу, Україна почала наздоганяти зарплати в Росії, Путін не міг цього допустити. Путін не вміє модернізувати Росію, тому керується девізом: чим гірше, тим краще, і тягне інші країни до російської відсталості, де чверть людей не має змивного туалету, а третина – гарячої води.
Чи не шкодуєте Ви сьогодні, що почали займатися бізнесом в Україні?
І хоч це може здаватися дивним, але не шкодую. Ми працюємо там з 2014 року. Україна здавалася нам країною майбутнього. Тут дуже освічене населення, українська ближча до чеської мови, ніж до російської. Це наша цивілізація, коротше кажучи, я хотів спробувати займатися бізнесом в Україні. Ніхто не очікував війни, але сприймаю це як долю. Ми сприяємо успішній обороні Україні тим, щоб зберігаємо економічне життя навіть там, звідки інші пішли. Протяжність фронту має тисячу кілометрів, а ми господарюємо на п’ятнадцяти з них.
Ми також лобіювали самостійний український зерновий коридор на морі, що врешті вдалося у вересні 2023 року. Відтоді вже понад рік Україна працює незалежно, ніякі росіяни не можуть знущатися перевірками над українськими кораблями, які сьогодні можуть вивозити й завозити не лише зерно, але й, наприклад, і залізну руду. Таким чином був вивільнений потенціал української економіки.
Як конкретно?
Це економіка продукції, схоже як Австралія чи Бразилія, а вона не може існувати без дешевого транспортування морем. Крім цього, коли українське зерно текло лише через західні кордони, це було ризиковано й з політичної точки зору. Була загроза, що фермери з Європейського Союзу будуть саботувати підтримку України, тому була необхідність відкрити море і перенаправити землеробський експорт до Африки та Азії. Товари, які Україна вивезе цим шляхом, тримають її над водою.
З російською армією Ви також зустрілися?
Коли Росія вторглася на українську територію, наші люди у східному Харкові раптово прокинулися фактично в Росії. Дехто втік через Балтику назад в Україну, інші залишилися аж до звільнення українською армією у вересні 2022 року. Сім місяців жили під російською окупацією. Їх змушували йти в армію і вони зазнавали російської безправ’я.
На камерах ми бачили, як росіяни розкрадають майно, це було тотальне свавілля та мафіозні практики. Як це буває, до росіян доєдналися місцеві колаборанти, у більшості це був відомий криміналітет, а росіяни зробили з них керівників на відібраних у нас підприємствах. На щастя, ці колаборанти відійшли разом з росіянами, тому регіон парадоксально очистився.
Що б ви робили, якби втратили поля на сході Харкова?
Первинно ми були виключно землероби, але протягом часу ми побудували логістику, впораємося з транспортуванням по автодорогах, залізниці та морі, здійснюємо міжнародну торгівлю. Сьогодні ми працюємо і як перевалка в порту, плюс маємо власне судно. І якби ми втратили ферми на сході Харкова, ми можемо працювати далі. Ми торгуємо й товаром інших фермерів, фірма має оборот півтора мільярди крон.
Якби Ви мали якесь бажання, що б це було?
Щоб війна закінчилася, а європейські інституції дістали розум й допомогли тим, що почнуть підтримувати справді уражені частини України, а не сипати туди, де достатньо. Після майже трьох років українська влада хоче впровадити першу малу програму для підтримки прифронтових регіонів, оплату за гектар. Це або 24 або 48 доларів, в залежності від відстані від фронту. Чеський землером отримує від ЄС приблизно в десять разів більше у мирному середовищі, без будь-яких витрат і без того, що йому хтось нищить поле чи інфраструктуру.
Як Ви оцінюєте можливий сценарій, коли б Україна втратила частину території, але решта країни вступила б до ЄС та NATO?
Це могло б спрацювати лише тоді, як буде сказано: це – Україна і в цей момент вона вступає до NATO та ЄС, у неї буде для оборони власна ядерна зброя, а відторгнута територія не буде ані українською, ані російською, але під адміністрацією ООН. Будь-який договір з Росією є лише шматком паперу, бо з мафіозі не можна підписувати договори, які мають законну силу. Це має базуватися на силі, тому якщо б це було членство в NATO і її військові були б на кордоні так само як в Балтиці, можливо над цим можна було б замислитися.
Відбулася зустріч керівництва UKRCHAM з японською організацією зовнішньої торгівлі.
Владислав Бондаревський, заступник голови UKRCHAM, зустрівся з Такагіро Міягава, генеральним директором JETRO. Ця японська організація зовнішньої торгівлі, яка допомагає японським підприємцям налагоджувати партнерські бізнес-відносини за кордоном або відкривати свої підприємства в інших країнах. JETRO має 70 своїх представницт у світі, а на початку жовтня цього року JETRO відкрила офіс у Києві. Японські компанії, які розпочали свою діяльність в Україні, працюють у машинобудівельній, харчовій, будівельній, сільськогосподарській та автомобільній галузях.
Співпраця між JETRO та UKRCHAM може відбуватися у продуктивному тристоронньому форматі. За словами Такагіро Міягави, вже сьогодні у Чехії представлено понад 200 японських фірм, 100 з яких алоковані або мають кооперацію з чеськими фірмами. За його словами, налагодження контактів між японськими, чеськими та українськими фірмами, може сприяти ефективному співпробітництву при відбудові та реконструкції України.
Було домовлено на початку 2025 року організувати зустріч між членами UKRCHAM та японськими компаніями представленими в Чехії для налагодження безпосередніх зв’язків.
JETRO заснована японським Міністерство економіки, торгівлі та промисловості, це урядове агенство, мета якого підтримка міжнародної торгівлі та інвестицій.
Член UKRCHAM запросив до Чехії майбутніх сантехніків з України
RAVAK, член Українсько-чеської торгової палати, реалізував освітню поїздку студентів українських професійно-технічних шкіл в Чехію. Десять студентів-сантехніків переможці конкурсу, який проводився в Україні, відвідали Прагу та Пржібрам, де зосереджено виробництво фірми RAVAK.
Візит до празької середньої професійної школи Jarov був організований UKRCHAM. Директор школи Мілослав Янечек привітав українську делегацію і представив спеціальності школи та запросив учасників до огляду професійних майстерень та навчальних приміщень.
Василь Зварич, Надзвичайний та Повноважний посол України в Чеській Республіці, закликав присутніх зосередити свою увагу не лише на навчальні та технічні можливості школи, не лише на обмін професійним досвідом, але й на налагодження мостів між Україною та Чехією.
«Важливо, що ви саме в Чехії. Чехи нас дуже підтримують, саме в цей важкий час», – зазначив посол України.
Підтримка та розвиток технічних професій є зараз пріоритетними не лише в Україні, але й країнах Європейського Союзу. Для України ж це питання має стратегічне значення – відбудова зруйнованих російською агресією міст та сіл а також відновлення української економіки.
Освітній проєкт, який стимулює професійно-технічну освіту в Україні, здійснюється Міністерством освіти і науки України та SwissContact.
Факторинг для Prozorro: 13% компенсації ставки від держави
Підприємці, які беруть участь у державних тендерах на платформі Prozorro, можуть скористатися факторингом, який передбачає оплату за надані державі товари, роботу чи послуги лише за кілька днів. Оскільки державні тендери часто передбачають відтермінування оплати (іноді і понад 180 днів), це відштовхувало підприємців брати участь у тендерах, особливо малий та середній бізнес. Скориставшись факторингом, який забезпечують комерційні банки, підприємці відразу можуть отримати оплату в розмірі 98%.
Завдяки проекту «Фінансування на основі активів» при підтримці International Finance Corporation (IFC) та Міністерства економіки України й було створено сервіс факторингу. Причому 13% процентної ставки за факторинг буде компенсувати держава.
«Сьогодні цим фінансовим інструментом у межах програми скористалися 24 компанії на загальну суму понад 371 млн гривень. Це запорука сталого розвитку українського підприємництва та зміцнення економіки», — розповів Олексій Соболев, перший заступник міністра економіки України.
UKRCHAM на Contact Ukraine на Міжнародній машинобудівній виставці в Брно
Друга виставка Contact Ukraine відбулася в Брно з нагоди 65-ї ювілейної річниці ММВ, яка є однією з найважливіших промислових виставок Центральної та Східної Європи.
Виставка охоплює широкий спектр галузей, приділяючи значну увагу машинобудуванню та виробничим технологіям. Цього року у виставці взяли участь понад 1400 компаній із понад 40 країн світу, а також відвідало понад 10 офіційних делегацій.
Цьогоріч на вистаці була й велика українська делегація, до складу якої увійшли понад 30 компаній, зацікавлених у пошуку партнерів для співпраці.
UKRCHAM представляла віце-президент президії Міхаела Махарик, яка презентувала діяльність палати на кількох заходах та під час панельних дискусій.
Знаковою подією з поглиблення взаємовідносин між нашими країнами, де була присутня й UKRCHAM, став Українсько-чеський бізнес-форум, під час якого було підписано меморандум про співпрацю між Торгово-промисловою палатою України та Торгово-промисловою палатою Чеської Республіки.
Contact Ukraine відвідали Президент Чехії Петр Павел, прем’єр-міністр Петр Фіала, новопризначений міністр промисловості та торгівлі Лукаш Влчек, Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич, а також уповноважений чеського уряду з питань реконструкції та відновлення України Томаш Копечни.
Ми дякуємо Міністерству промисловості та торгівлі Чеської Республіки, CzechTrade, Міністерству закордонних справ та Торгово-промисловій палаті України за можливість знову бути частиною української та чеської делегацій та підтримувати нашу спільну економічну співпрацю та зацікавлення в допомозі Україні.
B2B зустріч та бізнес-форум Торгово-промислової палати України в Брно
У заході візьмуть участь представники Міністерства промисловості і торгівлі Чеської Республіки, Посольства України в Празі, Посольства Чеської Республіки в Києві, представники міста Києва, Торгово-промислової палати України, Конфедерації промисловості і транспорту Чеської Республіки та CzechTrade.
“DONMET Autogenous Equipment” Ltd
ADM Llc
Brightmedia
DPPR
Dneprspecmash
ECOTEZ
EDS Development
EDS Power
EDS Substation
Eurogear LLC
FRIGERA
Grendaria Services OU
KGMZ, LLC
KONSORT
KONTAKT LLC
LLC FIRM «SEMPAL CO LTD»
NP CHMP «PROMTECHKONSTRUKTSIA»
PET Technologies
Public joint-stock company “AZOT”
Soyuz-SpecTechnics LLC
TRIZ LTD LLC
YUGTECHNOTRANS LLC
«DNIPROVSKYI PLANT PROCESS EQUIPMENT» LTD
WATER ENERGY Co