Коли росіяни почнуть різати Моравію, буде запізно, ми мали б мати ядерну зброю – говорить чех, який займається підприємництвом в Україні
Петр Сворнік
30.12. 2024, 18:05
www.novinky.cz
Коли розпочалася широкомасштабна російська агресія в лютому 2022, це безпосередньо зачепило бізнес Петра Кроґмана. В Україні він обробляє 42 тисячі гекторів землі, де вирощує пшеницю, кукурудзу та соняшник. Третину полів йому спочатку забрали росіяни, потім їх звільнила Україна. У інтерв’ю він розповідає, як його ферми допомагають воюючим українцям або чому, за його словами, світ занедбує допомогу українському сходу. Він сам може порівнювати, бо поля має як на заході, так і на сході країни.
Коли Ви востаннє були в Україні?
Я був там у вересні та жовтні. У нас засіяно, тепер займаємося бізнесом, передусім між нашими фермами на заході та сході України. Тоді як захід процвітає, схід тричі страждає.
Що Ви маєте на увазі?
Спочатку це були шкоди, які скоїли росіяни окупацією, багато знищили та вкрали. Друга річ, щорічно у нас вищі витрати, бо армія вас не пустить на велику частину полів, або вижене з них. Ми не можемо працювати вночі, а коли вранці приїдемо удобрювати або косити з комбайном, то в 10 годині приїде армія, що ситуація стала більш небезпечною і ми повинні повернутися на ферму. Лише витратимо гроші за переміщення техніки.
Крім цього, знищена інфраструктура – мости і телекомунікація. Залізниця не працює, логістика дорожча. Ну і врешті третій мініс – українська армія, яка будує оборонні лінії окопів і часто нищить урожай, який за місяць чи два був би зібраний. Таке землероб на заході України, я вже не кажу про землероба в Чехії, навіть не уявляє.
Хіба оборона країни у такому випадку не є пріоритетом?
Ми це розуміємо, але ураженим областям ці втручання повинні компенсуватися. Інакше ці області у змаганні з підприємствами з безпечних регіонів не встоять. Завдання держави – вирівнювати такі недоліки, якщо вона не хоче втратити ці регіони. Такої справедливості й регіональної політики наразі в Україні немає, країна не має для цього грошей.
Що це може означати?
Схід України опускається все глибше і це може вести до розпаду країни. Багато підприємств там припинило діяльність або перемістилося у західну Україну. Коли східна частина побачить, що невигідно бути частиною України, то буде оглядатися на Росію. Достатньо 1% населення, яке почне здавати позиції української армії і військовим буде непереливки.
Харківську область, яка за величиною як Моравія, вдалося так швидко звільнити, бо населення було проукраїнським. Але якщо Україна покаже, що їй не залежить на сході й не матиме грошей на регіональну політику або ноу-хау, це погано закінчиться.
Ви бачите такі настрої серед українців на сході? Невже вони частіше оглядаються на Росію?
На жаль, так. Війна триває вже майже три роки, це половина періоду, протягом якого тривала друга світова війна. Різниця між сходом та заходом збільшується, абсолютна більшість допомоги осідає на заході України, у Львові, максимально в Києві, майже нічого не йде на схід.
Європейський Союз спрямовує підтримку через грантові кредити та банки, але кожен банк логічно шукає найменший ризик і найбільший зиск, який є в західній Україні. На схід ми посилаємо танки, але ними люди не наїдяться, тому там руйнується економіка.
Наші ферми в західній Україні, так само як ферми в Європейському Союзі, профітують з війни, бо вищі ціни на продукцію. Ми продаємо зерно і кукурудзу дорожче, але схід дорого платить за своє географічне положення. Причому є безпековим щитом для України та Європи. Схід страждає з двох боків – має не лише більші витрати, але й низькі прибутки, бо з продажних цін урожаю ми повинні відняти витрати на складну логістику.
Отже з підприємств на заході ви дотуєте східні?
Це так. Якщо не допоможе держава, ми повинні допомагати самі.
Чи чують Вас в столицях України або Європейського Союзу?
Ми намагаємося донести цю інформацію як до Києва, так і до Брюселю. Проте поки не бачимо, щоб щось почало змінюватися. Це ж недалекозоро не підтримувати схід країни лише тому, що там небезпечно. В такому випадку росіяни його заберуть, а через два роки погрожуватимуть західній Україні, куди йшли підтримувальні інвестиції. А коли заберуть і захід й так посилять армію вдвічі, то на черзі буде Словаччина і Чехія.
Ми часто чуємо твердження – що нам до України. Але це вже буде пізно, коли росіяни будуть собі відрізати вже не з української території, але з Моравії. Через Словаччину, з пропосійським Фіцом, російська армія пройде як ніж маслом, і тоді ми вже не будемо обговорювати обстріли Харкова, але Острави і Брно.
Чи це не перебільшена уява – росіяни на Моравії? Все-таки наша країна – член NATO.
Уявлення, що Росія нападе на Україну, у 2021 році також здавалося перебільшеним. Тому, будь ласка, не обманюйте себе. Росіян не зупинять кордони NATO. Стаття 5 Вашингтонського договору, базовий документ NATO, взагалі не говорить, що за нас хтось гарантовано військово заступиться. Говорить про те, що надасть допомогу, а це може бути лише політична, наприклад, декларація типу «Ми з вами». Що ви за це купите? Взагалі нічого (конкретно в тексті договору йдеться про випадок нападу на країну-члена NATO, що кожен член «надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили» – ред.)
Крім цього, ми на власні очі бачимо, як легко людям у сусідніх країнах продають короткозорі думки типу «це не наша війна», «краще домовитися» або «у нас самих мало».
Через те, що росіяни будуть під Варшавою або на Мораві, ніхто не запустить ядерну зброю з Нью-Йорку чи Лондона, росіяни будуть рухатися далі. Чехія та Польща тому потребують ядерну зброю, хоча низка людей не хоче про це чути і замість цього ховає голову в пісок. Вчасно усвідомити наївність цієї страусиної політики є абсолютно ключовим.
Чи ці сценарії не є перебільшенням?
Вони абсолютно реальні. Коли я спілкуюся з нашою командою з Києва, вони говорять мені: «Коли йшли бої на Донбасі у 2014, ми це майже не сприймали як нашу війну, але коли тепер нам падають ракети на голову, ви вже це усвідомлюєте». Фінансова директорка мені розповідала, як російська ракета впала у внутрішній двір будинку, де вона живе, а минулого тижня знищила вулицю, по якій вона щодня їздить на роботу. Ми в Чехії лише на пару років пізніше.
Як в такому середовищі непевності займатися підприємництвом?
На сході це, звичайно, складніше, але ми намагаємося пристосуватися. По всій Україні ми працевлаштовуємо 700 людей і сильно б’є по нас мобілізація до війська. Але сільське господарство, як стратегічний сектор, трохи оберігається, ми можемо, наприклад, забронювати ключових осіб, які працюють з комбайнами. Проте ми відчуваємо, що в західній Україні є достатньо людей, тоді як на сході їх залишилася лише третина. Зазвичай це ті, у кого немає грошей, щоб переїхати. Нам забрали на війну десятки людей.
Як з такими перспективами Ви дивитеся до майбутнього року?
Скажу лише один приклад. Лише навесні 1918 року французькі газети писали, що через три тижні німці будуть в Парижі. Потім до конфлікту сильно втрутилися Сполучені штати Америки і влітку Німеччина збанкрутувала та капітулювала. Якщо Європейський Союз та США порядно візьмуться за це, Росія також збанкрутує дуже швидко. Проте наразі підтримка дуже слабка, за винятком постачання петріотів, вона нижче наших можливостей.
Не буде прихід Трампа допомогу Україні швидше послаблювати, ніж її посилювати?
На жаль, Трамп має великі симпатії до Путіна. Такі люди, які мають в собі усвідомлення винятковості, захоплюються сильними диктаторами й самі мають схильності до диктатури. Шекспір сказав це словами: вульгарність притягує вульгарність. Я сприймаю це як величезний ризик, але з іншого боку, враховуючи емоції та нестабільність Трампа, якщо йому дійде, що Путін його водить та керує ним, американський президент може розсердитися й дати Україні більше зброї, ніж обережний Байден.
Схоже це сталося з північно-корейським диктатором Кім Чен Ином, з яким Трамп у попередній каденції не домовився взагалі ні про що, а потім вони сварилися, хто з них має більшу червону кнопку, тобто хто має більший ядерний арсенал.
Трамп проголошує, що закінчить війну до 24 годин. Як Ви дивитеся принаймні на можливість перемир’я?
Більше, ніж від Трампа, це залежить від Путіна, а він в Україні вирішує свої внутрішньополітичні проблеми, щоби відвернути увагу та втриматися при владі. Щоб Іван, за двісті кілометрів від Москви, не питав, чому він в такому жалюгідному стані відколи Путін прийшов до влади? Звільнившись від російського впливу, Україна почала наздоганяти зарплати в Росії, Путін не міг цього допустити. Путін не вміє модернізувати Росію, тому керується девізом: чим гірше, тим краще, і тягне інші країни до російської відсталості, де чверть людей не має змивного туалету, а третина – гарячої води.
Чи не шкодуєте Ви сьогодні, що почали займатися бізнесом в Україні?
І хоч це може бути дивним, але не шкодую. Ми працюємо там з 2014 року. Україна здавалася нам країною майбутнього. Тут дуже освічене населення, українська ближча до чеської мови, ніж до російської. Це наша цивілізація, коротше кажучи, я хотів спробувати займатися бізнесом в Україні. Ніхто не очікував війни, але сприймаю це як долю. Ми сприяємо успішній обороні Україні тим, щоб зберігаємо економічне життя навіть там, звідки інші пішли. Протяжність фронту має тисячу кілометрів, а ми господарюємо на п’ятнадцяти з них.
Ми також лобіювали самостійний український зерновий коридор на морі, що врешті вдалося у вересні 2023 року. Відтоді вже понад рік Україна працює незалежно, ніякі росіяни не можуть знущатися перевірками над українськими кораблями, які сьогодні можуть вивозити й завозити не лише зерно, але й, наприклад, і залізну руду. Таким чином був вивільнений потенціал української економіки.
Як конкретно?
Це економіка продукції, схоже як Австралія чи Бразилія, а вона не може існувати без дешевого транспортування морем. Крім цього, коли українське зерно текло лише через західні кордони, це було ризиковано й з політичної точки зору. Була загроза, що фермери з Європейського Союзу будуть саботувати підтримку України, тому була необхідність відкрити море і перенаправити землеробський експорт до Африки та Азії. Товари, які Україна вивезе цим шляхом, тримають її над водою.
З російською армією Ви також зустрілися?
Коли Росія вторглася на українську територію, наші люди у східному Харкові раптово прокинулися фактично в Росії. Дехто втік через Балтику назад в Україну, інші залишилися аж до звільнення українською армією у вересні 2022 року. Сім місяців жили під російською окупацією. Їх змушували йти в армію і вони зазнавали російської безправ’я.
На камерах ми бачили, як росіяни розкрадають майно, це було тотальне свавілля та мафіозні практики. Як це буває, до росіян доєдналися місцеві колаборанти, у більшості це був відомий криміналітет, а росіяни зробили з них керівників на відібраних у нас підприємствах. На щастя, ці колаборанти відійшли разом з росіянами, тому регіон парадоксально очистився.
Що б ви робили, якби втратили поля на сході Харкова?
Первинно ми були виключно землероби, але протягом часу ми побудували логістику, впораємося з транспортуванням по автодорогах, залізниці та морі, здійснюємо міжнародну торгівлю. Сьогодні ми працюємо і як перевалка в порту, плюс маємо власне судно. І якби ми втратили ферми на сході Харкова, ми можемо працювати далі. Ми торгуємо й товаром інших фермерів, фірма має оборот півтора мільярди крон.
Якби Ви мали якесь бажання, що б це було?
Щоб війна закінчилася, а європейські інституції дістали розум й допомогли тим, що почнуть підтримувати справді уражені частини України, а не сипати туди, де достатньо. Після майже трьох років українська влада хоче впровадити першу малу програму для підтримки прифронтових регіонів, оплату за гектар. Це або 24 або 48 доларів, в залежності від відстані від фронту. Чеський землером отримує від ЄС приблизно в десять разів більше у мирному середовищі, без будь-яких витрат і без того, що йому хтось нищить поле чи інфраструктуру.
Як Ви оцінюєте можливий сценарій, коли б Україна втратила частину території, але решта країни вступила б до ЄС та NATO?
Це могло б спрацювати лише тоді, як буде сказано: це – Україна і в цей момент вона вступає до NATO та ЄС, у неї буде для оборони власна ядерна зброя, а відторгнута територія не буде ані українською, ані російською, але під адміністрацією ООН. Будь-який договір з Росією є лише шматком паперу, бо з мафіозі не можна підписувати договори, які мають законну силу. Це має базуватися на силі, тому якщо б це було членство в NATO і її військові були б на кордоні так само як в Балтиці, можливо над цим можна було б замислитися.
Відбулася зустріч керівництва UKRCHAM з японською організацією зовнішньої торгівлі.
Владислав Бондаревський, заступник голови UKRCHAM, зустрівся з Такагіро Міягава, генеральним директором JETRO. Ця японська організація зовнішньої торгівлі, яка допомагає японським підприємцям налагоджувати партнерські бізнес-відносини за кордоном або відкривати свої підприємства в інших країнах. JETRO має 70 своїх представницт у світі, а на початку жовтня цього року JETRO відкрила офіс у Києві. Японські компанії, які розпочали свою діяльність в Україні, працюють у машинобудівельній, харчовій, будівельній, сільськогосподарській та автомобільній галузях.
Співпраця між JETRO та UKRCHAM може відбуватися у продуктивному тристоронньому форматі. За словами Такагіро Міягави, вже сьогодні у Чехії представлено понад 200 японських фірм, 100 з яких алоковані або мають кооперацію з чеськими фірмами. За його словами, налагодження контактів між японськими, чеськими та українськими фірмами, може сприяти ефективному співпробітництву при відбудові та реконструкції України.
Було домовлено на початку 2025 року організувати зустріч між членами UKRCHAM та японськими компаніями представленими в Чехії для налагодження безпосередніх зв’язків.
JETRO заснована японським Міністерство економіки, торгівлі та промисловості, це урядове агенство, мета якого підтримка міжнародної торгівлі та інвестицій.
Член UKRCHAM запросив до Чехії майбутніх сантехніків з України
RAVAK, член Українсько-чеської торгової палати, реалізував освітню поїздку студентів українських професійно-технічних шкіл в Чехію. Десять студентів-сантехніків переможці конкурсу, який проводився в Україні, відвідали Прагу та Пржібрам, де зосереджено виробництво фірми RAVAK.
Візит до празької середньої професійної школи Jarov був організований UKRCHAM. Директор школи Мілослав Янечек привітав українську делегацію і представив спеціальності школи та запросив учасників до огляду професійних майстерень та навчальних приміщень.
Василь Зварич, Надзвичайний та Повноважний посол України в Чеській Республіці, закликав присутніх зосередити свою увагу не лише на навчальні та технічні можливості школи, не лише на обмін професійним досвідом, але й на налагодження мостів між Україною та Чехією.
«Важливо, що ви саме в Чехії. Чехи нас дуже підтримують, саме в цей важкий час», – зазначив посол України.
Підтримка та розвиток технічних професій є зараз пріоритетними не лише в Україні, але й країнах Європейського Союзу. Для України ж це питання має стратегічне значення – відбудова зруйнованих російською агресією міст та сіл а також відновлення української економіки.
Освітній проєкт, який стимулює професійно-технічну освіту в Україні, здійснюється Міністерством освіти і науки України та SwissContact.
Факторинг для Prozorro: 13% компенсації ставки від держави
Підприємці, які беруть участь у державних тендерах на платформі Prozorro, можуть скористатися факторингом, який передбачає оплату за надані державі товари, роботу чи послуги лише за кілька днів. Оскільки державні тендери часто передбачають відтермінування оплати (іноді і понад 180 днів), це відштовхувало підприємців брати участь у тендерах, особливо малий та середній бізнес. Скориставшись факторингом, який забезпечують комерційні банки, підприємці відразу можуть отримати оплату в розмірі 98%.
Завдяки проекту «Фінансування на основі активів» при підтримці International Finance Corporation (IFC) та Міністерства економіки України й було створено сервіс факторингу. Причому 13% процентної ставки за факторинг буде компенсувати держава.
«Сьогодні цим фінансовим інструментом у межах програми скористалися 24 компанії на загальну суму понад 371 млн гривень. Це запорука сталого розвитку українського підприємництва та зміцнення економіки», — розповів Олексій Соболев, перший заступник міністра економіки України.
UKRCHAM на Contact Ukraine на Міжнародній машинобудівній виставці в Брно
Друга виставка Contact Ukraine відбулася в Брно з нагоди 65-ї ювілейної річниці ММВ, яка є однією з найважливіших промислових виставок Центральної та Східної Європи.
Виставка охоплює широкий спектр галузей, приділяючи значну увагу машинобудуванню та виробничим технологіям. Цього року у виставці взяли участь понад 1400 компаній із понад 40 країн світу, а також відвідало понад 10 офіційних делегацій.
Цьогоріч на вистаці була й велика українська делегація, до складу якої увійшли понад 30 компаній, зацікавлених у пошуку партнерів для співпраці.
UKRCHAM представляла віце-президент президії Міхаела Махарик, яка презентувала діяльність палати на кількох заходах та під час панельних дискусій.
Знаковою подією з поглиблення взаємовідносин між нашими країнами, де була присутня й UKRCHAM, став Українсько-чеський бізнес-форум, під час якого було підписано меморандум про співпрацю між Торгово-промисловою палатою України та Торгово-промисловою палатою Чеської Республіки.
Contact Ukraine відвідали Президент Чехії Петр Павел, прем’єр-міністр Петр Фіала, новопризначений міністр промисловості та торгівлі Лукаш Влчек, Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич, а також уповноважений чеського уряду з питань реконструкції та відновлення України Томаш Копечни.
Ми дякуємо Міністерству промисловості та торгівлі Чеської Республіки, CzechTrade, Міністерству закордонних справ та Торгово-промисловій палаті України за можливість знову бути частиною української та чеської делегацій та підтримувати нашу спільну економічну співпрацю та зацікавлення в допомозі Україні.
B2B зустріч та бізнес-форум Торгово-промислової палати України в Брно
У заході візьмуть участь представники Міністерства промисловості і торгівлі Чеської Республіки, Посольства України в Празі, Посольства Чеської Республіки в Києві, представники міста Києва, Торгово-промислової палати України, Конфедерації промисловості і транспорту Чеської Республіки та CzechTrade.
“DONMET Autogenous Equipment” Ltd
ADM Llc
Brightmedia
DPPR
Dneprspecmash
ECOTEZ
EDS Development
EDS Power
EDS Substation
Eurogear LLC
FRIGERA
Grendaria Services OU
KGMZ, LLC
KONSORT
KONTAKT LLC
LLC FIRM «SEMPAL CO LTD»
NP CHMP «PROMTECHKONSTRUKTSIA»
PET Technologies
Public joint-stock company “AZOT”
Soyuz-SpecTechnics LLC
TRIZ LTD LLC
YUGTECHNOTRANS LLC
«DNIPROVSKYI PLANT PROCESS EQUIPMENT» LTD
WATER ENERGY Co
Україна відшкодовуватиме шкоди, заподіяні війною
До кінця року український парламент отримає на розгляд законопроєкт «Про систему страхування воєнних ризиків»
Міністертсво економіки України та Національний банк України презентували систему страхування воєнних ризиків. Система передбачає захист страхових інтересів фізичних та юридичних осіб та спрямований на забезпечення відшкодування збитків, заподіяних воєнними ризиками в Україні.
Система покриватиме ризики фізичної шкоди, спричинені війною. Передбачається, наприклад, що обов’язковому страхуванню підлягатиме майно, передане в заставу, та об’єкти житлового будівництва. Наразі тривають консультації щодо можливого уточнення переліку об’єктів обов’язкового страхування. На подальших етапах планується розширення покриття для більшого кола об’єктів.
«Відсутність покриття воєнних ризиків є суттєвою перепоною для залучення інвесторів для відбудови України та розвитку нашої економіки. Ми хочемо виправити це, створивши єдину систему страхування від воєнних ризиків.» — зазначив Олексій Соболев, перший заступник міністра економіки України. — «Вже є низка працюючих інструментів на цьому ринку. Так, наприклад, механізм Unity для страхування суден, де держава виділила невелику частину капіталу для покриття першого ризику, дозволивши суттєво пожвавити ринок і знизити ставки в кілька разів. У нас є успішні великі проєкти з MIGA, запускається співпраця з DFC, є перший договір страхування від воєнних ризиків інвестиційного кредиту від Експортно-кредитного агентства. Наша мета — об’єднати всі діючі програми в єдиний пул, створити зрозумілі правила гри і зрештою мати змогу залучити на цей ринок міжнародних перестраховиків.»
Загальнодержавна система страхування воєнних ризиків фінансуватиметься як коштом акумульованих обов’язкових страхових платежів за договорами страхування, так і за фінансової допомоги донорів
Міністерство економіки також створить Державну агенцію зі страхування воєнних ризиків, яка буде визначати спільну політику оцінки та прийняття ризиків для страховиків-учасників системи. Агенція також буде розвивати стандартизовані страхові продукти, визначати централізовані підходи до ціноутворення та вести Єдину централізовану базу даних в системі страхування воєнних ризиків.
BEDNAR дарує нову аудиторію українському університету
У Центральноукраїнському національному технічному університеті відкрито клас інноваційної сільськогосподарської техніки та агротехнологій. Клас створений для студентів спеціальностей “Агрономія” та “Агроінженерія” і надасть їм можливість використовувати новітнє обладнання та технології для проведення наукових досліджень та набуття практичних навичок, що матимуть значну користь для їхнього професійного розвитку.
Компанія BEDNAR також підписала Меморандум про співпрацю з Центральноукраїнським національним технічним університетом, який передбачає розширення співпраці в напрямку забезпечення якісної підготовки фахівців на обладнанні BEDNAR, розвитку агротехнічних досліджень та впровадження інноваційних рішень в аграрному секторі України.
Зустріч заступника голови Одеської обласної військової адміністрації Сергія Кропиви та заступника голови президії UKRCHAM Владислава Бондаревського
Під час зустрічі обговорили перспективи економічного співробітництва, розвитку бізнесу та соціальних ініціатив в регіоні. Зокрема, Сергій Кропива наголосив на необхідності реалізації соціальних проектів, які включають будівництво систем водопостачання для сільських районів області, що страждають від нестачі питної води, реконструкцію та будівництво бомбосховищ у різних установах та сприяння розвитку охорони здоров’я.
Ці ініціативи спрямовані на покращення якості життя місцевих громад, а також на сприяння сталому розвитку регіону через модернізацію інфраструктури. Представники UKRCHAM висловили готовність до спільної роботи в цьому напрямку із залученням міжнародних інвестицій та технологічних рішень. Вони також обговорили можливості залучення інвестицій у стратегічні галузі, зокрема, в інфраструктуру, енергетику та сільське господарство.
Представники UKRCHAM відзначили високий потенціал Одеської області як логістичного хабу та висловили готовність підтримувати розвиток торговельних відносин між регіоном та міжнародними партнерами. Сторони домовилися виділити кілька конкретних напрямків співпраці, які будуть запропоновані членам Палати.
Учасники підкреслили важливість цих ініціатив для підтримки місцевого населення та створення нових робочих місць. Зі свого боку, обласна влада підкреслила, що співпраця з міжнародними партнерами є ключовою для досягнення цих цілей та забезпечення сталого розвитку регіону.
Провідник публічними закупівлями в Україні
Сьогодні в Україні діє основна електронна система публічних закупівель ProZorro, що забезпечує рівний доступ до державних тендерів для всіх учасників, включно з іноземними компаніями. Архітектура ProZorro містить центральну базу даних (ЦБД) із інформацією про всі публічні закупівлі в Україні, та автоматизовані електронні майданчики (АЕМ), що отримали акредитацію на право надання послуг з проведення електронних торгів. Нині існує 13 офіційних майданчиків, акредитованих ProZorro, і учасники торгів можуть обирати будь-який з них.
Участь у таких закупівлях на перший погляд може здатися досить складним процесом, який потребує ретельного підходу, знань законодавства та вмінь оперативно реагувати на зміни, що відбуваються в Україні. Але давайте розглянемо процес закупівель більш детально, перш ніж відмовлятися від цього каналу реалізації ваших товарів або послуг.
Як відбувається процес публічних закупівель через електронні системи в Україні?
В системі Prozorro наразі існують дві основні процедури проведення закупівель:
- Відкриті торги з особливостями – це найпоширеніший вид закупівлі, який відкритий для всіх учасників, що задовольняють критерії замовника. Перемагає той, хто запропонував найменшу вартість за умови відповідності його тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
- Спрощена закупівля – застосовується для закупівель товарів, робіт чи послуг, які не перевищують 200 тисяч гривень. Оцінюються всі учасники, що відповідають вимогам замовника, а перемагає пропозиція з найменшою вартістю.
- Закупівля без застосування системи Prozorro – це укладання прямого договору із постачальником, якого замовник обрав самостійно, без проведення спрощеної закупівлі. Йдеться про закупівлі, що не перевищують вартісні межі відкритих торгів з особливостями. Скористатися цим варіантом можливо тільки в особливих випадках, передбачених відповідними Особливостями.
- Закупівля через електронний каталог – це альтернатива спрощеним та прямим закупівлям для придбання товарів, наявних у каталозі. Наразі перелік стандартних товарів обмежений, а закупівля робіт по цьому каталогу не здійснюється.
Для того, щоб взяти участь в закупівлях, необхідно пройти наступні кроки.
- Реєстрація в системі. Для участі в українських публічних закупівлях компанія повинна зареєструватися в одному з тринадцяти акредитованих майданчиків Prozorrо. Порядок реєстрації на всіх майданчиках практично ідентичний. Станом на 2023 рік система Prozorro об’єднує понад 35 тисяч державних та комунальних органів влади та підприємств (замовники товарів, робіт та послуг) та близько 250 тисяч комерційних компаній (постачальники). Реєстрація включає заповнення основних відомостей про компанію, завантаження необхідних документів та підтвердження права підпису від імені компанії.
- Пошук тендерів. Після реєстрації компанія може переглядати поточні та майбутні тендери на платформі, що оголошені замовниками, та вибирати ті, що відповідають профілю організації. Важливо уважно ознайомитися з вимогами та умовами кожного тендеру, щоб переконатися у відповідності можливостям та кваліфікації компанії. У 2023 році обсяги закупівель, які були проведені через систему Prozorro, порівняно з попереднім роком зросли утричі – до 480 млрд грн. Найчастіше закуповували харчові продукти, ліки, бензин та дизпаливо, електроенергію, послуги з ремонту та будівництва об’єктів інфраструктури та ін.
- Підготовка та подача тендерної пропозиції. Учасник готує тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, що публікується замовником. Пропозиція подається в електронній формі через обраний електронний майданчик до закінчення встановленого терміну. Перелік необхідних документів та їхня форма визначається замовником у тендерній документації та зазвичай включає такі документи як, довідки про досвід виконання аналогічних робіт, наявність відповідного персоналу, ліцензії, сертифікати, установчі документи та ін., а також комерційну частину, в якій вказана вартість та умови виконання контракту. Кількість документів може варіюватися залежно від складності та вартості предмета закупівлі.
- Участь в електронному аукціоні (якщо пропозиція була визнана відповідною та допущеною до другого етапу). Система активує модуль «Аукціон», коли замовник отримав більше однієї пропозиції (до початку торгів кількість поданих тендерних пропозицій не розкривається). Він проходить в онлайн режимі в три раунди за принципом «хто запропонує найменшу вартість», де кожен учасник має можливість знизити свою ставку в межах встановленого часу та інтервалу (2 хв/1 учасник/1 раунд). Після завершення третього раунду відбувається оголошення результатів торгів та відкриваються всі деталі про учасників та їхні ставки.
- Укладання контракту. Замовник підписує контракт з переможцем аукціону, в якому визначаються умови поставки товару чи надання послуги, строк виконання, спосіб оплати та санкції за порушення. Контракт набирає чинності після підписання обома сторонами та реєстрації в електронній системі.
Якщо іноземна компанія виявить бажання взяти участь у електронних закупівлях в Україні, то вона зможе це зробити, адже законодавство України щодо публічних закупівель загалом є досить лояльним до іноземних учасників. Однак іноземним організаціям варто звернути увагу на деякі нюанси та вимоги.
Основні вимоги включають:
- іноземна компанія повинна бути зареєстрована відповідно до законодавства своєї країни;
- компанія не може перебувати під санкціями та не повинна мати зв’язків з країнами-агресорами (росія, білорусь);
- учасники-нерезиденти для виконання вимог документації закупівлі надають у складі пропозиції документи, передбачені законодавством країн, де вони зареєстровані;
- іноземні компанії, як і українські, повинні повністю дотримуватися всіх вимог тендерної документації. Це стосується як технічних характеристик товарів/робіт/послуг, так і кваліфікаційних вимог до учасників;
- надання необхідних документів, перелік яких може відрізнятися залежно від конкретної закупівлі, але зазвичай включає:
- статутні документи компанії
- довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом
- документи, що підтверджують досвід виконання аналогічних робіт
- сертифікати якості продукції (якщо це передбачено тендерною документацією)
- інші документи, передбачені законодавством та тендерною документацією
- для деяких категорій товарів українське законодавство встановлює вимогу щодо ступеня локалізації виробництва, що означає необхідність виробництва певної частки продукції в Україні.
Іноземні компанії також повинні враховувати особливості публічних закупівель в Україні, такі як:
- можливість брати участь в тендерах як окремо, так і в складі об’єднань учасників;
- представництво в Україні не є обов’язковою умовою для участі в тендерах, але наявність такого може спростити процес взаємодії з замовником;
- потреба подавати тендерну документацію українською мовою або супроводжувати її офіційним перекладом на українську мову;
- потреба використовувати електронний цифровий підпис для подання пропозицій та підписання контрактів;
- необхідність дотримання термінів подання пропозицій та укладання контрактів, які можуть бути досить короткими;
- потреба забезпечити гарантійний внесок (заставу) або гарантійний лист від банку для підтвердження своєї зацікавленості та зобов’язань;
- потреба знати свої права та обов’язки, а також процедури оскарження та врегулювання спорів, якщо виникнуть конфлікти або невиконання контракту.
З метою розширення обізнаності іноземних організацій з процесом закупівель в електронних системах член UKRCHAM компанія BDO в Україні розробила «Посібник по державним закупівлям в Україні» (англійською та німецькою мовами), який містить інформацію про електронну систему закупівель Prozorro, що використовується в Україні, а також про особливості законодавства, процедур та документації, які регулюють процеси закупівель. У посібнику також надано поради щодо пошуку оголошень про закупівлі, реєстрації, підготовки та подання тендерних пропозицій, а також процедури оскарження та захисту своїх прав.
Текст статті підготував член UKRCHAM – BDO в Україні