Україна стала трагічним прикладом крихкості міжнародного правопорядку — від порушення її територіальної цілісності до руйнування торговельно-економічних зв’язків і інвестиційних відносин. З точки зору інвестування Європа може активно підтримати Україну наступним чином: 

По-перше, ми повинні подолати паралізуючий страх. Хоча загрози безпеці є реальними, значна частина території України — особливо її західні та центральні регіони — залишаються функціональними та відкритими для ведення бізнесу. Європейські інвестори, за умови належного управління ризиками та за підтримки механізмів політичного страхування, не повинні уникати можливостей, які існують у цих безпечніших регіонах. Стратегічні інвестиції вже зараз не лише допоможуть Україні вижити економічно, а й забезпечать інвесторам статус довгострокових партнерів у процесі відновлення країни та її інтеграції. 

По-друге, Європа може надати практичну підтримку, допомагаючи Україні орієнтуватися в юридичних та регуляторних складнощах ведення бізнесу в умовах надзвичайної ситуації. Це включає допомогу у створенні сприятливих для інвесторів правових рамок, сприяння у розбудові інституційного потенціалу, а також забезпечення дієвості, надійності та довіри до механізмів вирішення спорів. 

По-третє, Європа повинна терміново активізувати зусилля щодо монетизації заморожених російських активів, що знаходяться в європейських юрисдикціях, з метою підтримки відновлення України. Ці кошти, значна частина яких зберігається у європейській фінансовій системі, можуть стати важливим джерелом фінансування реконструкції. Їх використання стане потужним сигналом про те, що агресія має відчутні економічні наслідки. 

І нарешті, ключ до розкриття економічного потенціалу України полягає у допомозі в боротьбі з корупцією — не лише через умови фінансування, а завдяки справжньому партнерству. Європейські інституції можуть відіграти вирішальну роль, підтримуючи реформи, ділячись найкращими практиками та співпрацюючи з українськими структурами у створенні прозорих і підзвітних механізмів управління. 

Україна не просить милосердя — вона закликає до взаємодії.