Провідник публічними закупівлями в Україні
Сьогодні в Україні діє основна електронна система публічних закупівель ProZorro, що забезпечує рівний доступ до державних тендерів для всіх учасників, включно з іноземними компаніями. Архітектура ProZorro містить центральну базу даних (ЦБД) із інформацією про всі публічні закупівлі в Україні, та автоматизовані електронні майданчики (АЕМ), що отримали акредитацію на право надання послуг з проведення електронних торгів. Нині існує 13 офіційних майданчиків, акредитованих ProZorro, і учасники торгів можуть обирати будь-який з них.
Участь у таких закупівлях на перший погляд може здатися досить складним процесом, який потребує ретельного підходу, знань законодавства та вмінь оперативно реагувати на зміни, що відбуваються в Україні. Але давайте розглянемо процес закупівель більш детально, перш ніж відмовлятися від цього каналу реалізації ваших товарів або послуг.
Як відбувається процес публічних закупівель через електронні системи в Україні?
В системі Prozorro наразі існують дві основні процедури проведення закупівель:
- Відкриті торги з особливостями – це найпоширеніший вид закупівлі, який відкритий для всіх учасників, що задовольняють критерії замовника. Перемагає той, хто запропонував найменшу вартість за умови відповідності його тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
- Спрощена закупівля – застосовується для закупівель товарів, робіт чи послуг, які не перевищують 200 тисяч гривень. Оцінюються всі учасники, що відповідають вимогам замовника, а перемагає пропозиція з найменшою вартістю.
- Закупівля без застосування системи Prozorro – це укладання прямого договору із постачальником, якого замовник обрав самостійно, без проведення спрощеної закупівлі. Йдеться про закупівлі, що не перевищують вартісні межі відкритих торгів з особливостями. Скористатися цим варіантом можливо тільки в особливих випадках, передбачених відповідними Особливостями.
- Закупівля через електронний каталог – це альтернатива спрощеним та прямим закупівлям для придбання товарів, наявних у каталозі. Наразі перелік стандартних товарів обмежений, а закупівля робіт по цьому каталогу не здійснюється.
Для того, щоб взяти участь в закупівлях, необхідно пройти наступні кроки.
- Реєстрація в системі. Для участі в українських публічних закупівлях компанія повинна зареєструватися в одному з тринадцяти акредитованих майданчиків Prozorrо. Порядок реєстрації на всіх майданчиках практично ідентичний. Станом на 2023 рік система Prozorro об’єднує понад 35 тисяч державних та комунальних органів влади та підприємств (замовники товарів, робіт та послуг) та близько 250 тисяч комерційних компаній (постачальники). Реєстрація включає заповнення основних відомостей про компанію, завантаження необхідних документів та підтвердження права підпису від імені компанії.
- Пошук тендерів. Після реєстрації компанія може переглядати поточні та майбутні тендери на платформі, що оголошені замовниками, та вибирати ті, що відповідають профілю організації. Важливо уважно ознайомитися з вимогами та умовами кожного тендеру, щоб переконатися у відповідності можливостям та кваліфікації компанії. У 2023 році обсяги закупівель, які були проведені через систему Prozorro, порівняно з попереднім роком зросли утричі – до 480 млрд грн. Найчастіше закуповували харчові продукти, ліки, бензин та дизпаливо, електроенергію, послуги з ремонту та будівництва об’єктів інфраструктури та ін.
- Підготовка та подача тендерної пропозиції. Учасник готує тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, що публікується замовником. Пропозиція подається в електронній формі через обраний електронний майданчик до закінчення встановленого терміну. Перелік необхідних документів та їхня форма визначається замовником у тендерній документації та зазвичай включає такі документи як, довідки про досвід виконання аналогічних робіт, наявність відповідного персоналу, ліцензії, сертифікати, установчі документи та ін., а також комерційну частину, в якій вказана вартість та умови виконання контракту. Кількість документів може варіюватися залежно від складності та вартості предмета закупівлі.
- Участь в електронному аукціоні (якщо пропозиція була визнана відповідною та допущеною до другого етапу). Система активує модуль «Аукціон», коли замовник отримав більше однієї пропозиції (до початку торгів кількість поданих тендерних пропозицій не розкривається). Він проходить в онлайн режимі в три раунди за принципом «хто запропонує найменшу вартість», де кожен учасник має можливість знизити свою ставку в межах встановленого часу та інтервалу (2 хв/1 учасник/1 раунд). Після завершення третього раунду відбувається оголошення результатів торгів та відкриваються всі деталі про учасників та їхні ставки.
- Укладання контракту. Замовник підписує контракт з переможцем аукціону, в якому визначаються умови поставки товару чи надання послуги, строк виконання, спосіб оплати та санкції за порушення. Контракт набирає чинності після підписання обома сторонами та реєстрації в електронній системі.
Якщо іноземна компанія виявить бажання взяти участь у електронних закупівлях в Україні, то вона зможе це зробити, адже законодавство України щодо публічних закупівель загалом є досить лояльним до іноземних учасників. Однак іноземним організаціям варто звернути увагу на деякі нюанси та вимоги.
Основні вимоги включають:
- іноземна компанія повинна бути зареєстрована відповідно до законодавства своєї країни;
- компанія не може перебувати під санкціями та не повинна мати зв’язків з країнами-агресорами (росія, білорусь);
- учасники-нерезиденти для виконання вимог документації закупівлі надають у складі пропозиції документи, передбачені законодавством країн, де вони зареєстровані;
- іноземні компанії, як і українські, повинні повністю дотримуватися всіх вимог тендерної документації. Це стосується як технічних характеристик товарів/робіт/послуг, так і кваліфікаційних вимог до учасників;
- надання необхідних документів, перелік яких може відрізнятися залежно від конкретної закупівлі, але зазвичай включає:
- статутні документи компанії
- довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом
- документи, що підтверджують досвід виконання аналогічних робіт
- сертифікати якості продукції (якщо це передбачено тендерною документацією)
- інші документи, передбачені законодавством та тендерною документацією
- для деяких категорій товарів українське законодавство встановлює вимогу щодо ступеня локалізації виробництва, що означає необхідність виробництва певної частки продукції в Україні.
Іноземні компанії також повинні враховувати особливості публічних закупівель в Україні, такі як:
- можливість брати участь в тендерах як окремо, так і в складі об’єднань учасників;
- представництво в Україні не є обов’язковою умовою для участі в тендерах, але наявність такого може спростити процес взаємодії з замовником;
- потреба подавати тендерну документацію українською мовою або супроводжувати її офіційним перекладом на українську мову;
- потреба використовувати електронний цифровий підпис для подання пропозицій та підписання контрактів;
- необхідність дотримання термінів подання пропозицій та укладання контрактів, які можуть бути досить короткими;
- потреба забезпечити гарантійний внесок (заставу) або гарантійний лист від банку для підтвердження своєї зацікавленості та зобов’язань;
- потреба знати свої права та обов’язки, а також процедури оскарження та врегулювання спорів, якщо виникнуть конфлікти або невиконання контракту.
З метою розширення обізнаності іноземних організацій з процесом закупівель в електронних системах член UKRCHAM компанія BDO в Україні розробила «Посібник по державним закупівлям в Україні» (англійською та німецькою мовами), який містить інформацію про електронну систему закупівель Prozorro, що використовується в Україні, а також про особливості законодавства, процедур та документації, які регулюють процеси закупівель. У посібнику також надано поради щодо пошуку оголошень про закупівлі, реєстрації, підготовки та подання тендерних пропозицій, а також процедури оскарження та захисту своїх прав.
Текст статті підготував член UKRCHAM – BDO в Україні
Урочисте святкування з нагоди Дня Незалежності України 21.08.2024
Напередодні Дня Незалежності України Українсько-чеська торгівельна палата (Укрчем) спільно з Посольством України в Чеській Республіці організувала світський вечір з нагоди цієї важливої річниці. Вечір, що проходив у залі історичної будівлі Рудольфінум, відкрили Мілош Вистрчіл, Голова Сенату Парламенту Чеської Республіки, та Ян Ліпавський, Міністр закордонних справ Чеської Республіки.
21 серпня Українсько-чеська торгово-промислова палата (UKRCHAM) запросила своїх членів та почесних гостей до Вифлеємської каплиці на святкування 33-ї річниці незалежності України. Місце та дата проведення заходу були обрані невипадково: Вифлеємська каплиця є важливим місцем для чеського суспільства, як і дата 21 серпня 1968 року — день початку окупації Чехословаччини радянськими військами. На ці паралелі звернули увагу модератори вечора Ярослав Машек, головний редактор Hospodářské Noviny, та Петр Кроґман, голова президії UKRCHAM.
«У 1960-х роках ми почали думати про справжню незалежність всупереч волі Москви, так само, як це робить Україна з 2014 року, і закінчилося це так само — вторгненням “братніх” військ через кордон», — підсумував Ярослав Машек.
Петр Крогман додав, що Україна повинна бути сильною не лише у військовому, а й в економічному плані, щоб досягти успіху в боротьбі з російською агресією. В іншому випадку військові перемоги будуть марними. З цією метою працює Українсько-чеська торгово-промислова палата, яка об’єднала понад 150 компаній, що ведуть бізнес з українською стороною.
Спікер Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки Маркета Пекарова-Адамова у своєму виступі також наголосила на важливості продовження підтримки України. Вона прокоментувала дискусії про втому від війни, зазначивши, що українці зараз гинуть в окопах, втрачають рідних і близьких, втрачають свої домівки. Вона додала, що без необхідної допомоги Україні війна може поширитися і на інші країни ЄС.
Володимир Кузьо, заступник Міністра економіки України та перший віце-прем’єр-міністр, прибув з України на запрошення UKRCHAM. Він підкреслив, що частка чеських компаній у загальному обсязі торгівлі України становить 5,3%.
Домінік Гашек, видатний чеський хокеїст, громадський активіст та прихильник України, також отримав бурхливі оплески під час свого виступу.
Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич також виступив з промовою. Через робоче відрядження до України посол не зміг бути присутнім особисто, але він надіслав відеозвернення до присутніх у Вифлеємській каплиці.
Протягом вечора проводився тихий аукціон, кошти від якого будуть передані на підтримку захисників України.
Запрацював реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України
2 квітня 2024 року запрацював Реєстр збитків, спричинених агресією Російської Федерації проти України. Основні тези:
- Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (або Реєстр збитків для України, RD4U) – це система обліку заяв про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. Реєстр зберігає заяви та докази і оцінює їхню прийнятність, але не робить виплати.
- Завдання Реєстру. Реєстр приймає та опрацьовує заяви і пов’язані з ними докази. Це включає в себе категоризацію, класифікацію та систематизацію цих заяв на основі певних критеріїв. Варто зазначити, що Реєстр НЕ розглядає заяви по суті, не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат. Завданням Реєстру, по суті є збір, накопичення та зберігання цих заяв в уніфікованому вигляді.
- Відкриття Реєстру. Реєстр вже відкритий, проте наразі приймаються лише заяви А3.1. – Пошкодження та знищення житлового нерухомого майна.
- Заяви щодо яких збитків вносяться в Реєстр. До Реєстру вносяться заяви, що стосуються збитків, втрат або шкоди, які:
– були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
– були завдані на території України, в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
– були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. - Хто має право подати заяву.
– Фізичні особи (самостійно або через представника)
– Юридичні особи (через представника)
– Держава Україна (через представника) - Типи заяв.
Категорії | Підкатегорії |
А. Заяви фізичних осіб | А1 – заяви пов’язані з вимушеним переміщенням; А2 – заяви пов’язані з порушенням особистої недоторканності; А3 – заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування; А4 – втрати доступу до державних послуг. |
В. Заяви з боку держави Україна | B1 – пошкодження або знищення майна; B2 – втрата історичної, культурної та релігійної спадщини; B3 – шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам; В4 – державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення в Україні; В5 – розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів |
С. Заяви юридичних осіб (крім тих, що включені до категорії В) | С1 – пошкодження або знищення майна; С2 – втрата історичної, культурної та релігійної спадщини; С3 – збитки бізнесу та інші економічні витрати; С4 – гуманітарні видатки |
Підкатегорії також містять в собі розбивку по видам заяв.
- Пріоритетні категорії заяв. Пріоритет буде надаватися заявам від осіб, які найбільше постраждали від війни, та заявам, що стосуються об’єктів критичної інфраструктури.
- Час на отримання компенсації. Реєстр не вирішує питання компенсацій. Після створення міжнародного компенсаційного механізму, який наразі знаходиться на етапі розробки, робота Реєстру продовжиться в рамках нової структури. Після створення механізму Реєстр збереже всі зібрані заяви до нього.
- Подання заяви. Заяву можна буде подавати виключно в електронній формі через Єдиний портал державних послуг Дія – веб-портал або через мобільний додаток.
- Можливість подачі кількох заяв. Заявники можуть подавати більше однієї заяви, включаючи різні категорії збитків, за умови відповідності правилам кожної категорії.
- Обмеження строків. Наразі не встановлено жодних обмежень строків подання заяв.
- Необхідні докази. Для кожної категорії заяв буде розроблено форму, яка міститиме опис інформації та доказів, які необхідно подати. Всі заявники повинні представити особисті дані для ідентифікації, а також документальні докази щодо зазначених збитків, втрат або шкоди, включаючи опис подій, місце та час їх виникнення, та причини цих подій. Крім того, вони повинні надати будь-яку іншу необхідну інформацію, передбачену в формі заяви. Наприклад, у разі заяви про майнові втрати, заявники мають забезпечити підтвердження свого права власності на відповідне майно.
- Плата за подачу заяви. Плата за подачу заяви не стягується.
- Мова подачі заяви. Наразі, заяви можна подавати лише українською мовою, згодом, буде додано можливість подачі заяв англійською мовою.
- Повідомлення про рішення. Заявники будуть отримувати оновлену інформацію щодо статусу їхніх заяв через систему Дія, включаючи повідомлення про прийняття рішення щодо їхньої заяви.
Текст статті було підготовлено членом UKRCHAM – PETERKA & PARTNERS
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до Партнера, Директора українського офісу PETERKA & PARTNERS Тараса Утіралова
27 березня 2024 у Міністерстві промисловості та торгівлі відбулися загальні збори UKRCHAM
Під час загальних зборів було прийнято нове звучання статуту UKRCHAM та вибрано нового слена наглядової ради. Зі трьох кандидатів членом наглядової ради стала Марія Талашова, правничка фірми Wolf Theiss.
На загальні збори були запрошені заступник міністра закордонних справ Ян Маріан, особливий повірений Східного партнерства МЗС ЧР Давид Стулік та керівник відділу східної Європи, західного Балкану та середньої Азії Міністерства промисловості та торгівлі Вацлав Лідл. Дискусія з представниками уряду стосувалася передусім війни в Україні та як це впливає на життя й підприємництво і у Європі, роль Чеської Республіки в наданні допомоги Україні та як чеські підприємці можуть залучатися до післявоєнної відбудови України вже нині.
Давид Стулік повідомив, що найближчим часом Рада Європи схвалить та запустить реєстр збитків – електронну систему, яка дозволить прийом заявок на відшкодування: «Звичайно, це лише перший крок, наступний – яким чином будуть ці збитки компенсовані. Передбачається, що це будуть українські інституції, міста, населені пункти і приватні особи, які за допомогою електронного формуляра зможуть зголосити свої збитки електронним шляхом». А реєст, за логікою, мав би дотримуватися принципу рівності для пошкоджених суб’єків, це означає відшкодування й закордонним компаніям, які працюють в Україні, а також компаніям, кінцевий власник яких не є громадянином України.
Сьогодні Чехія також ініціює спільно з країнами Балтії впровадження більш жорсткого чотирнадцятого пакету санкцій проти росії. Йдеться про обмеженя ввозу російських сільськогосподарських товарів до Європейського Союзу, щоб на європейському ринку з’явився простій для української продукції і таким чином витиснути продукцію агресора, який використовує прибутки для фінансування російської армії.
Члени UKRCHAM також питалися на реалізацію програми Ukraine Facility, у межах якої Україні буде надано 50 мільярдів євро серед іншого й на відновлення збитків спричинених війною, на спрощення умов страхування EGAP для експорту в Україну та інші програми, до яких можуть долучитися чеські підприємці, що вже працюють в Україні. Особлива увага приділялася питанню російської дезінформації на території Чехії та як це впливає на громадську думку та безпекову ситуацію в країні.
UKRCHAM тепер в аплікації Diia Business у рубриці Chambers of Commerce and Associations in Ukraine а також у секції Експорт Чехія
Портал та аплікація Дія – зкорочення Держава і я – запущено у 2020 році й сьогодні виконує фунцію електронної державної адміністрації. Це аплікація, що містить усі важливі документи для громадянина у смартфоні – від паспорта до реєстрації бізнесу та участі у тендерах. Аплікація надає державні послуги онлайн без візиту інституцій, черг та чекання. Англійська версія Дії містить багато важливої інформації для закордонних підприємців:
EGAP підвищує експортне страхування в Україну до 5 мільйонів євро.
17 квітня чеський уряд схвалив пропозицію Міністерства промисловості та торгівлі Чехії й Міністерства фінансів ЧР щодо більшої гнучкості Фонду Україна EGAP (Експортна гарантійна та страхова компанія, Чехія). За новою пропозицією EGAP зможе страхувати експортні запити чеських компаній в Україну в максимальному розмірі 5 мільйонів євро (наразі 3 мільйони євро) для українського клієнта й не буде вимагати підтвердження попередніх бізнес-стосунків між експортером та українським боржником, що було найбільшою перешкодою при схваленні заяв з боку EGAP.
Члени президії UKRCHAM, Рихард Бенда та Владислав Бондаревський 19 квітня провели переговори з керівництвом EGAP– Давидом Галічкем, генеральним директором EGAP, та членами наглядової ради Янем Дубцем та Марком Длоугим. Під час зустрічі було повідомлено, що у другому півріччі цього року відбудеться переоцінка й не виключено, що умови страхування будуть й надалі спрощуватися, оскільки за словами п. Гавлічка досі усі зобов’язання з боку України виконуються й таким чином немає жодних страхових виплат. Від минулого року EGAP підтримало понад десять заявок експортного страхування в Україну, яке перевищило 120 мільйонів чеських крон. З цієї суми 20 мільйонів уже було повернуто у стандартному порядку й оборотна ємність може покрити нові експортні замовлення. Загалом EGAP реєструє п’ятдесят заяв на суму понад 500 мільйонів крон.
Також представникам UKRCHAM повідомили, що з чеського боку адміністратором частини фінансів, схвалених ЄС для України, буде Національний банк розвитку Чехії, який вже активно долучається до процесу підготовки. Ця форма допомоги Україні могла б містити й видачу гарантій, які вимагаються з боку міжнародних фінансових інституцій при реалізації замовлень, наприклад, найбільш поширена вимога на гарантію передоплати.
За даними Чеського статистичного управління, у 2023 році експорт з Чеської Республіки на Україну перевищив імпорт з України на 3,7 мільярди крон.
У 2023 році Чеська Республіка експортувала на суму 34,3 мільярда крон, з них найбільше комп’ютерів, електронних та оптичних приладів і обладнання на суму 7,1 мільярда крон, автомобілів (крім мотоциклів), причепів і напівпричепів на суму 5,0 мільярда крон, електричного обладнання на суму 4,2 мільярда крон, хімічних речовин та хімічних препаратів на суму 3,7 мільярда крон, машин і обладнання на суму 2,4 мільярда крон.
Імпорт з України у 2023 році склав 30,6 мільярда крон. Найбільший обсяг становили руди (13,1 мільярда крон), продукти харчування (3,6 мільярда крон), автомобілі (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи (2,3 мільярда крон) та електричне обладнання (1,7 мільярда крон).
Українсько-чеська торговельна палата висловлює переконання, що лібералізація торгівлі з Україною сприяла не лише зміцненню України у важкий період, але й допомогла чеській економіці зростати. Вільна торгівля між вільними економіками є основою для створення багатства та забезпечення безпеки наших демократичних країн.
Чеський експортний банк (ČEB) не підтримує експорт чеських компаній на Україну і пропонує фінансування лише за таких же умов, як комерційні банки. Тому протягом останніх 2 років жоден такий кредит не було надано, оскільки в таких умовах ČEB не конкурентоспроможний.
“З лютого 2022 року ми не реєструємо інтерес чеських експортерів до фінансування експорту на Україну у формі кредитів для споживачів. Це пов’язано з банківсько-регуляторною проблематикою. ČEB може фінансувати чеські компанії, які експортують на Україну, лише у випадку, якщо ці чеські компанії стають контрагентами ČEB, тобто, наприклад, беруть так званий постачальницький кредит від ČEB. Це означає, що кредит надається на ризик чеського експортера”, – підтвердив Томаш Пубрдле, керівник відділу стратегії та комунікацій ČEB.
Чеський експортний банк наразі може:
- фінансувати експорт на Україну на ризик чеських експортерів, або
- фінансувати бонітетних закордонних споживачів чеських експортерів поза межами України, які постачають товари/послуги на Україну.
З лютого 2022 року Чеський експортний банк призупинив фінансування, коли контрагентом є українська приватна компанія або державна структура. Це стосується, зокрема, так званого фінансування споживачів.
Українсько-чеська торговельна палата (UKRCHAM) сподівається на виправлення ситуації, оскільки експорт чеських компаній на Україну та існування економічно міцної та незалежної України є безпековим інтересом Чеської Республіки. До цього, на жаль, ČEB не сприяє, і UKRCHAM висловлює переконання, що покращить ситуацію оголошена урядом перефінансування ČEB під Національний розвитковий банк.
27 Лютого 2024 (13:00 -14:15, +1 UTC)
Шановні члени Українсько-чеської Торгової палати, запрошуємо вас на Zoom-семінар “Prozorro – продаж та купівля для іноземних покупців. Як це працює в Україні”.
Онлайн-семінар ми організовуємо у співпраці з державним акредитованим майданчиком для проведення закупівель Prozorro та Prozorro.Продажі.
Ключові теми семінару:
– Як працює Prozorro та які закупівлі цікаві для іноземних інвесторів.
– Як іноземним підприємцям почати продавати на Prozorro
Будемо раді бачити вас!
EGAP вже обробляє запити щодо страхування, покриті Фондом Україна
“На сьогоднішній день EGAP уклала 9 договорів страхування в рамках Українського фонду”, – повідомив прес-секретар EGAP Ян Черни, – “Наразі ми опрацьовуємо запити на страхування чеського експорту в Україну на суму понад 400 млн. чеських крон. Поки що у нас немає прострочених платежів”. Український фонд забезпечений коштами у розмірі 339 млн. чеських крон.
Страхуванням від Українського фонду скористався, наприклад, член торгової палати України – компанія BEDNAR FMT: “У минулому наш український партнер завжди надійно розраховувався за поставлену нами техніку, навіть під час військової окупації країни. Наша мета – продовжити цю співпрацю, а також підготувати поле для подальших бізнес-можливостей, які аграрна економіка України буде пропонувати у все більшій кількості. Незважаючи на наш хороший досвід роботи в країні, на жаль, через військовий конфлікт, що триває, страхування EGAP є для нас необхідним інструментом для ведення бізнесу”, – цитує EGAP Ладислава Беднара, керуючого директора BEDNAR FMT.
Найпоширенішою причиною відмови є недостатня кредитоспроможність українського замовника. EGAP пропонує уряду змінити параметри, які б адміністративно полегшили страхування експортерів в Україні. Передусім це стосується предявлення деяких документів, які на практиці дуже складно організувати. Наприклад, умова про наявність попереднього досвіду роботи компанії-експортера з імпортером.
Український фонд EGAP був створений у липні 2023 року згідно з рішенням Уряду Чеської Республіки для страхування експортних кредитних ризиків для України. Нагадаємо, що максимальна страхова сума становить 3 млн євро на одного іноземного покупця/позичальника, а предметом експорту можуть бути товари та послуги за експортним контрактом. Максимальний термін страхування становить 1 рік в залежності від виду страхування:
- страхування банківського кредиту постачальника від ризику несплати “Bf” (страхове покриття 95%, співучасть 5%)
- страхування короткострокового експортного кредиту постачальника від ризику несплати “B” (страхове покриття 90%, співучасть 10%),
- страхування від ризику неможливості виконання експортного контракту “V” (страхове покриття 85%, співучасть 15%)
З подальшими умовами отримання страхування в рамках Українського фонду EGAP можна ознайомитися тут