Україна в ЄС: як зміниться фінансування для країн Центральної Європи
Потенційний вступ України до Європейського Союзу є не лише політичним і безпековим питанням. Це також одна з найбільших майбутніх дискусій про гроші всередині ЄС.
Йдеться про те, як будуть перерозподілені кошти європейського бюджету, зокрема фонди згуртування, регіонального розвитку та Спільної аграрної політики.
Після розширення ЄС у 2004 та 2007 роках країни Центральної Європи — Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія та Болгарія — стали одними з головних отримувачів європейського фінансування. Саме ці кошти допомагали будувати дороги, модернізувати інфраструктуру, підтримувати регіони та аграрний сектор.
Країни, які стали головними отримувачами коштів ЄС
За два бюджетні цикли — 2007–2013 та 2014–2020 роки — сумарні трансферти з бюджету ЄС до Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії та Болгарії перевищили 400 млрд євро. У багатьох випадках це фінансування стало не тимчасовою допомогою на етапі адаптації, а важливою частиною економічної моделі.
Наприклад, у 2014–2020 роках Польща отримала приблизно 114 млрд євро зі структурних фондів та аграрної політики, а її чисте позитивне сальдо становило близько 85,5 млрд євро. Румунія отримала близько 51 млрд євро, Угорщина — 38,5 млрд євро, Чехія — 24,9 млрд євро.
| Країна | Отримано, млрд євро | Внесок до бюджету ЄС, млрд євро | Чисте сальдо, млрд євро |
|---|---|---|---|
| Польща | ~114,0 | ~28,5 | +85,5 |
| Румунія | ~51,0 | ~9,2 | +41,8 |
| Угорщина | ~38,5 | ~8,4 | +30,1 |
| Чехія | ~24,9 | ~11,3 | +13,6 |
| Болгарія | ~15,1 | ~2,8 | +12,3 |
| Словаччина | ~15,3 | ~4,1 | +11,2 |
Джерело: European Commission, EU Budget Financial Reports 2014–2020; Eurostat.
Дотації стали частиною економічної моделі
Особливо помітною є залежність від європейських коштів у сфері публічних інвестицій та сільського господарства. У Болгарії частка коштів політики згуртування у державних інвестиціях сягала 50–58%, в Угорщині — 40–50%, у Румунії — 35–45%.
В аграрному секторі прямі виплати ЄС формували значну частину доходів фермерів: у Польщі — близько 38–42%, у Румунії — 50–60%, у Болгарії — до 55–65%. Це означає, що для частини країн ЄС дотації вже не є лише інструментом розвитку, а стали фактором фінансової стабільності цілих секторів.
Чому вступ України змінює фінансову рівновагу
Україна має приблизно 41 млн га сільськогосподарських угідь — більше, ніж будь-яка інша країна Європи. Водночас ВВП на душу населення в Україні є значно нижчим за середній рівень ЄС, що означало б право більшості українських регіонів на максимальну підтримку з фондів згуртування.
За різними сценаріями, щорічний обсяг фінансування для України після вступу до ЄС може становити від 12–15 млрд євро у разі поступової інтеграції до 25–30 млрд євро у разі повного доступу до основних фінансових інструментів ЄС.
| Сценарій | CAP: прямі виплати | CAP: розвиток с/г | Політика згуртування | Разом |
|---|---|---|---|---|
| Поступова інтеграція | 5,0–5,5 | 1,5–2,0 | 6,0–8,0 | 12–15 |
| Розширений перехідний режим | 9,5–10,5 | 2,5–3,0 | 8,0–10,0 | 18–22 |
| Повна інтеграція | 10,5–11,0 | 3,0–4,0 | 12,0–15,0 | 25–30 |
Джерело: розраховано на основі Lindner, Nguyen, Hansum; Régnier, Aubert; даних Eurostat та European Commission.
Чому дотаційні країни можуть стати донорами
Це пояснює, чому частина нинішніх країн-отримувачів може обережно ставитися до вступу України. Проблема не лише в конкуренції на аграрному ринку. Головне питання — у тому, що українське членство створить нового великого претендента на ті самі ресурси бюджету ЄС.
Якщо бюджет ЄС не буде суттєво збільшений, частину коштів доведеться перерозподіляти. У такому випадку країни, які десятиліттями були чистими отримувачами, можуть опинитися в новій ролі: вони або отримуватимуть менше, або фактично співфінансуватимуть інтеграцію України через вищі внески та зменшення власної підтримки.
Очікуване скорочення надходжень
За сценарієм розширеного перехідного режиму втрати для країн Центральної Європи можуть становити приблизно від 14–23% для Чехії до 20–32% для Болгарії. Для Польщі скорочення може становити 15–22%, для Угорщини — 18–27%, для Румунії — 17–26%.
Джерело: European Commission Budget data; власні розрахунки на основі сценарного моделювання.
Що це означає для майбутніх переговорів
Фінансова дискусія навколо вступу України до ЄС буде непростою. Для України членство означатиме доступ до масштабного ресурсу для відновлення, розвитку регіонів та модернізації аграрного сектору. Для частини країн Центральної Європи — перегляд звичної моделі фінансування.
Саме тому майбутні переговори будуть стосуватися не лише політичної підтримки України, а й дуже конкретного питання: хто, скільки і на яких умовах отримуватиме з бюджету Європейського Союзу після наступного великого розширення.
Спеціально для UKRCHAM підготував Михайло Надеждін.