Путін намагається усунути сильного Зеленського через Трампа, говорить чех в Україні
Філіп Горачек
20.01. 2025
www.seznamzpravy.cz
Сільське господарство знову наповнює українську державну казну. Країна, на яку напали, протистоїть Росії й уже понад рік відправляє зерно у світ Чорним морем.
Це спробував і чеський бізнесмен в Україні Петр Кроґман, власник ферм компанії Agromino, яка обробляє в країні понад 40 тисяч гектарів землі. Він вирішив ризикнути. Купив судно, навантажив його зерном та відправив у море, пересічене російськими ворогами. Сьогодні в нього регулярний рейс до Єгипту.
Кроґман, який очолює Українсько-чеську торгову палату, вважає проблемою поглиблення різниці між заходом та сходом України.
«Для стабільності країни необхідно допомогти передусім сходу, інакше Україна може через це програти». – Кроґман побоюється можливих наслідків депопуляції сходу та поступове нищення підприємництва. Він переконаний, що політика міжнародних фінансових інституцій налаштована неправильно.
«На жаль, у цифрах за 2023 р. видно колапс східної України. Сільськогосподарське виробництво тут впало на 40%, і цифри за минулий рік будуть ще гірші». – каже в інтерв’ю для SZ Byznys.
Економіка України після трьох років війни й досі в агонії?
Незважаючи на усі труднощі економіка працює. Звичайно, найважча ситуація є поблизу лінії фронту. Наприклад, у Харкові залишається лише половина населення. Та й не дивно, він не надто захищений і за п’ятдесят кілометрів від кордону. Колись майже двохмільйонне місто рятують люди, які втекли від росіян з більш східних міст та сіл.
Наскільки болючим є для економіки та життя там відтік людей?
Від війни з України втекло близько десяти мільйонів людей і це відчувається. Сьогодні вони підвищують економічну продуктивність Чехії, Німеччини чи Польщі. Від цього отримує прибуток Чехія, місцеві власники нерухомості, виробники харчових продуктів та інші. Українці працюють на будовах, у супермаркетах, у закладах охорони здоров’я. Богу дякувати за них. Але їх бракує в Україні.
Що Ви маєте на увазі?
Україна повинна жити, а для цього потребує людей. Вони дамба, яка тримає росіян подалі від нас. Ви не хочете, щоб через п’ять років дрони літали над Остравою та Карвіною, бігати в піжамі в підвал, у гіршому випадку за кілька будинків до бомбосховища, як в Україні. А через пів року це притупиться, ви вже не бігаєте в укриття, лише перетягнете матрац в коридор квартири, бо спати біля вікна небезпечно. Пізніше ви вже й цього не робите. Ви з’ясуєте, що ваша квартира втратила вартість, спакуєте в машину кілька цінних речей, поїдете до Німеччини і сподіваєтеся, що там вас хтось працевлаштує.
У яких галузях в Україні найбільше бракує працівників?
Проблема швидше територіальна. Найбільше людей бракує там, де найбільший ризик. Це діє для всієї східної частини України. Хоч до Львова та Києва ракети також літають, але там краща протиповітряна оборона. Є різниця, коли на місто поцілить ракета один раз на тиждень чи п’ять разів на день. А ситуацію погіршує той факт, що інвестиції або пільгові кредити спрямовуються скоріш на ближчі території західної України.
Допомога нерівномірна?
На жаль. Це, звичайно, зрозуміло з точки зору логістичних витрат чи ризиків, але для стабільності країни необхідно допомогти передусім сходу, інакше Україна може через це програти. Коли схід побачить, що про нього Україна, Європа, вільний світ забули, то чому б він мав належати до України, якщо Путін запропонує спокій в Росії? Там залишилися люди, які вже не цікавляться політикою. Вони потребують хліба та спокійно виспатися.
Петр Кроґман (*1973)
- Створив із партнерами Spojené farmy (Спільні ферми), які об’єднували 50 компаній.
- Постачали на ринок біояловичину, біобаранину, та біокурятину.
- У 2014 продав фірму за 1,2 мільярди крон девелоперу Радовану Вітку.
- Гроші інвестував у сільськогосподарські підприємства в Україні.
- Сьогодні його фірма Agromino в Україні господарює на 42 тисячах гектарах землі та працевлаштовує 800 людей.
- Нещодавно співзаснував Українсько-чеську торгову палату, яку й очолює.
Якою є ситуація на відстані ста, двохсот кілометрів від воєнної зони? Люди виїжджають, фірми банкротують, ніхто там не інвестує?
Чим ближче до фронту, тим гірше. Усе там дорожче, там знищена інфраструктура та більші логістичні витрати, оскільки все повинно доїхати до Європи або до західних портів на морі. Раніше регіон торгував у всіх напрямках, і з Росією. Сьогодні він відрізаний, це така периферія, до якої ніхто не інвестує.
У Вас є ферми на сході?
У нас є ферми і на західній, і на східній Україні. Найбільш на сході – у Вовчанську (ред. місто близько Харкова біля кордону з Росією, яке повністю знищили росіяни). І на щастя сьогодні вони вже звільнені. Також ми підтримуємо місцеву армію. Ми допомагали їм автомобілями, дронами, бензином та іншими послугами, хоча б на нашій маленькій ділянці фронту. Воєнна ситуація там сьогодні краща, ніж економічна.
Держава у цих місцях не допомагає економіці?
На жаль, ні. І схоже поводяться й міжнародні фінансові корпорації, IFC при Світовому банку або Європейський банк реконструкції та розвитку, які своїми гарантіями краще підтримають кредит у безпечному Львові, ніж на сході України. Це жорстока реальність ринку, яка вбиває ці уражені регіони. Наші ферми на заході можуть отримати кредити, але тим, зі сходу, не пощастило. Європейська комісія та міжнародні інституції дуже повільно розуміють, що Україна велика країна, з великими відмінностями у регіонах, де через війну ці відмінності ще більше поглибилися.
Що, на Вашу думку, потрібно робити?
Ми повинні підтримати українське прикордоння, щоб там залишилися люди, робочі місця та економічне життя. Інакше східні регіони повністю опустіють і їх окупує Росія. Тоді новою периферією під загрозою стане західна Україна або Словаччина, а врешті і Чехія.
Ми не маємо права поступатися злу. Ми потребуємо з допомогою українців збудувати сильний безпековий щит. Українці, на відміну від чехів, готові вмирати за Україну, і чехам краще зупинити росіян в Україні, ніж щоб потім наші солдати вмирали на Моравії. Велика кількість людей цього досі не розуміє, але танк буде тут за два дні, а ракета за п’ятнадцять хвилин.
Де ще у Вас є ферми в Україні і які проблеми вирішуєте?
Ми маємо сільськогосподарські підприємства й на заході, у Хмельницькій та Житомирській областях, або в центрі країни, у Київській та Кропивницькій областях. І це величезна різниця – господарювати там більш менш у спокої, чи біля Харкова, де поруч з іншими труднощами на полях ми, наприклад, вирішуємо й те, що росіяни глушать GPS-сигнал. А оскільки у нас машини, які сіють з точністю до двох сантиметрів, ми повинні вигадувати альтернативний спосіб їхньої навігації.
Також ми повинні були доформувати власну логістику і нам вдалося це реалізувати аж до кінцевих покупців по цілому світу. У нас є портова перевалка і ми вже придбали власне вантажне судно. Зараз воно у західній Африці й на даний момент це, мабуть, найбільше чеське судно. У нього 30 тисяч кубічних метрів і довжина 160 метрів. З перебільшенням кажу, що ми відновлюємо Чехословацьке морське судноплавство.
Чи бракує Вам на фермах людей?
Звичайно, але проблема трохи пом’якшується тим, що стратегічні галузі, якою є й сільське господарство, можуть частину працівників бронювати від мобілізації.
Для бюджету України сільське господарство є найважливішою складовою. Якою є ситуація в цьому секторі сьогодні?
Сільське господарство тримає Україну, працевлаштовує 15% населення. Складає половину доходів від експорту, приблизно 20 мільярдів доларів на рік. На жаль, у цифрах за 2023 рік видно колапс східної України. Сільськогосподарське виробництво там впало на 40%, а цифри за минулий рік будуть ще гірші. Україна почне втрачати саме через неврівноважену та відсутню політику підтримки уражених регіонів.
Яким шляхом сьогодні українське зерно потрапляє до світу?
Більшість йде морським шляхом через Чорне море. Таке транспортування набагато дешевше. З минулорічною посухою ціна залізничних перевезень впала на третину, тому до порту можна дістатися дуже дешево. Наприклад, шлях морем з українських портів до Іспанії є, мабуть, на половину дешевший, ніж коштувало б наземне перевезення через цілу Європу. А це й добре. Бо коли взяти наших егоїстичних фермерів, які б найкраще закрили Україну, то добре, що політична проблема була вирішена перенаправленням українських товарів до українських портів.
Яке бажання іноземного капіталу інвестувати на безпечному заході?
Навіть туди фірми не біжать. Поки не буде панувати стабільність і не буде закінчена війна, інвестувати будуть лише до необхідного відновлення знищеної енергетики, ключової інфраструктури тощо. Розвивається оборонна промисловість, яка є необхідністю, оскільки постачання з Європи та США буксує.
Іноді звучить, якими сильними є США, але не є. Європа сильніша. Об’єднані європейські армії – спільномірні за персональним забезпеченням, за кількістю танків і бюджетом. Американська промисловість слабша. Найбільші американські компанії Amazon, Apple, Google, Facebook, Nvidia чи Microsoft ніколи не виграють жодної війни. Її вміє виграти європейська промисловість.
Виглядає, що США приміряє на себе роль головного миротворця і намагається виторгувати рідкісні метали з України.
Це одна велика нісенітниця. Якщо Україна замислиться про інвестиції до видобувної промисловості, це повинно йти рівними частинами між США, Європою та іншими країнами, які допомагають Україні. Європа допомогла зброєю та фінансовою допомогою Україні більше, ніж США. Лише Норвегія заробила на продажі газу понад сто мільярдів доларів. Це більше, ніж цілковита допомога США, яким, між іншим, ця допомога в цінах на товари також багаторазово повернеться. На війні заробляють виробники енергії, а це і є причина, чому Росія нападає. Заробляє на нестабільності. Чим більше нестабільності, тим дорожчі товари.
Це, на Вашу думку, розповсюджується й на зерно? Росія бомбардує українські порти, щоб утримати ціну зерна високо?
Звичайно. Росіяни таким чином піднімають ціну власної пшениці. Вони є найбільшим експортером пшениці на світі. Вже настав момент впровадити цілковите ембарго на торгівлю з Росією. З подивом спостерігаю, що зараз з Чехії неймовірно зростає експорт інкубаційних яєць до Росії. Деякі чеські підприємці справді безхребетні. Для чого ми годуємо росіян, щоб вони могли ліквідувати українців, а потім нас? Йдеться про ненаситність, яка загрожує безпеці Чехії й сприяє нашій майбутній окупації.
Що ще є ключовим для нашої безпеки?
Не пустити росіян ближче до нас. Це означає підтримувати Україну та Польщу, оскільки вони належать до рідкісних боєздатних держав, здатних стримати Росію. Як сказав Дональд Туск у Парижі, поляки тримають увесь білоруський кордон та росіян в Калінінграді. А Україна тримає росіян на своєму східному кордоні, де вже йде війна. Жодна з цих країн не втримає перевагу противника сама, тому потрібно допомогти Україні військовими підрозділами, які припильнують українсько-білоруський кордон на заході та в центрі України.
А військових повинні надати країни, які стоять у другому і третьому ряді, тобто французи, іспанці, німці, чехи, норвежці тощо. Українці зможуть тоді вивільнити свої підрозділи вздовж кордону з Білорусією або на півдні й відвоювати назад свої території на сході. Звичайно, переговори з Путіним не є вирішенням, оскільки з ним неможливо вести переговори, у чому незабаром переконається й Трамп.
Виглядає на те, що американці так не думають.
Це наївність керівництва США. Трамп не має жодного плану, формує його в процесі, або ж перебирає від Путіна та проросійських людей, яких він натягнув до своєї адміністрації. Навпроти американської делегації досвідчені злочинці, які 20 – 25 років при владі й тепер хочуть потрапити за стіл з порядними країнами. І в першу чергу хочуть вести переговори зі США, оскільки нова американська адміністрація найменш досвідчена. Роблять ставку на те, що США можуть вчинити схожу дурість як Чемберлен, який обійшов стандартні процедури і вів переговори про Чехословаччину напряму з Гітлером.
Зеленський виявився сильним переговорником, тому Путін намагається його усунути посередництвом недосвідченого Трампа тиском на передчасні вибори, щоб Україну представляла якась слабша особа. Це комічно, що диктатор, який унеможливив вибори в Росії, повчає про демократію, а Трамп це повторює як папуга.
Чи підтримає Зеленського Європа?
Звичайно. Вона вже почала усвідомлювати, що безпека – це наша найбільша проблема. Період двох останніх німецьких канцлерів, тобто Меркель і Шольца, спричинив ключові безпекові проблеми Німеччині та цілій Європі. Вони думали, що завезуть дешеву робочу силу у вигляді мігрантів та дешеву енергію у вигляді російського газу. Ці два чинники засадничо пошкодили безпеку Німеччини – внутрішню і зовнішню.
Виявилося, що дешеві рішення можуть бути дуже дорогими, якщо людина не зарахує до ціни всі приховані витрати та співвідношення. Росія використала газ для шантажування Європи і могла вторгнутися в Україну. Це може вже й історія, та якщо після виборів у Німеччині відбудеться зміна керівництва, то можна очікувати, що й це сприятиме росту сили, рішучості, міжнародного впливу та загального відродження Європи.
Навігація санкціями: Практичні рекомендації для зменшення бізнес-ризиків
Регуляторні зобов’язання, договірні аспекти та стратегії дотримання нормативних актів.
Загальносвітові санкційні режими по всьому світу стали все складнішими, при цьому ЄС, США, Велика Британія та окремі країни приймають багатосторонні санкційні пакети. Найновіші обмеження ЄС, що набрали чинності 26 грудня 2024 року, накладають додаткові зобов’язання на компанії, що працюють в ЄС та за його межами. Наслідки за порушення правил, зокрема відхилені платежі, заморожені активи та можливі кримінальні санкції, підкреслюють критичну необхідність для компаній розуміти та керувати ризиками, пов’язаними зі санкціями.
Складність санкцій відображається у їх широкому діапазоні та жорстких покарань за їхнє порушення. Багато санкцій мають екстратериторіальну дію, що впливає на компанії в усьому світі, які пов’язані з підсанкційними товарами, послугами або особами. Цей бюлетень для клієнтів підкреслює ключові зміни та пропонує практичні рекомендації як ефективно впоратися з ризиками, пов’язаними з санкціями.
- Ключові новини у сфері санкцій
Нові зобов’язання ЄС, що набирали чинності 26 грудня 2024 року
1.1.Екстратериторіальна дія санкцій ЄС для суб’єктів за межами ЄС
Компанії в ЄС сьогодні повинні докладати “максимальних зусиль”, щоб запобігти суб’єктам поза межами ЄС, якими вони володіють або контролюють, підривати санкції ЄС. Це, насамперед, означає, що компанії повинні забезпечити, щоб ці суб’єкти поза ЄС припинили будь-яку заплановану або діючу діяльність, яка підриває санкції ЄС.
1.2. Обмеження на передачу інтелектуальної власності (IP)
При передачі прав на інтелектуальну власність або комерційної таємниці, пов’язаних із контрольованими пріоритетними товарами (CHP), партнерам поза межами ЄС, повинні компанії в ЄС включати контрактні положення, що забороняють використання цієї інтелектуальної власності або комерційної таємниці CHP, що призначені для Росії. Це зобов’язання також поширюється на субліцензійних отримувачів.
1.3. Заборона правового представництва в певних російських судових процесах
Суб’єктам ЄС заборонено безпосередньо чи опосередковано брати участь у російських судових процесах, розпочатих за статтею 248 російського цивільного процесуального кодексу або подібними російськими законами, якщо ці процеси стосуються договорів, які під впливом санкцій ЄС або зі замороженими активами.
1.4. Жорсткіша відповідальність за порушення правил обходу санкцій
Компанії можуть бути відповідальними навіть у випадку, якщо вони не навмисно намагалися обійти санкції, але діяли, знаючи, що їхня діяльність може мати такий ефект.
1.5. Розширення обмежень на автомобільні та морські перевезення
ЄС розширив заборону на автомобільний транспорт для компаній в ЄС, які є принаймні на 25 % власністю російських осіб або суб’єктів. Також діють нові обмеження на доступ суден до портів та шлюзів ЄС.
- Ключові міркування для бізнесу
Відповідальність підприємців у рамках санкцій
Дотримання санкцій є юридичним зобов’язанням всіх компаній, що працюють в межах юрисдикції ЄС. Компанії повинні забезпечити, щоб їхні транзакції, партнерства та постачальницькі ланцюги не включали санкціоновані сторони, товари або послуги. З 26 грудня 2024 року були введені значні екстратериторіальні наслідки санкцій відповідно до статті 8a. Компанії в ЄС повинні докладати «максимальних зусиль» для того, щоб запобігти суб’єктам поза ЄС, якими вони володіють або контролюють, підривати санкції ЄС.
Недотримання цих правил може мати серйозні наслідки, зокрема:
• замороження платежів і активів,
• порушення торгівлі і
• кримінальні та адміністративні санкції.
Щоб мінімізувати ці ризики, компанії мали б зробити наступні кроки:
• Перевірка бізнес-партнерів та постачальницьких ланцюгів: Ідентифікація зв’язків з країнами або особами, які підпадають під санкції, особливо якщо поставки проходять через країни або походять з країн з менш суворим контролем, такі як Казахстан та Узбекистан.
• Регулярний due diligence (юридичний аудит): Проводьте скринінг постачальників, власників і фактичних отримувачів ваших партнерів.
• Утримання актуальної інформації про розвиток санкцій: Санкційні списки швидко змінюються, тому компанії повинні бути поінформовані, щоб уникнути нових ризиків.
• Документація процесів комплаєнсу: Фіксуйте процеси юридичного аудиту та його результати, це може знадобитися при підтвердженні проактивного підходу щодо дотримання вимог перед відповідними органами.
- Захист договорів
Клаузула (доповнення, важливе положення в договорі) форс-мажору
Санкції можуть вплинути на здатність сторін виконувати свої договірні зобов’язання. Щоб мінімізувати цей ризик, компанії повинні включити в свої договори чіткі клаузули форс-мажору. Ці клаузули повинні зазначати санкції як подію форс-мажору та дозволяти призупинення або припинення зобов’язань, якщо їх виконання неможливе через непередбачені зовнішні фактори.
Ключові рекомендації:
- Вкажіть чітке визначення форс-мажору та специфікуйте, що санкції є подією форс-мажору.
• Забезпечте, щоб клаузула включала право на призупинення або припинення договору, якщо санкції перешкоджають виконанню зобов’язань.
Рекомендовані договірні положення:
- Положення про вибір права: Специфікуйте, яке право регулюватиме договір.
- Положення про форс-мажор: Чітко вкажіть санкції як подію форс-мажору.
- Положення про вирішення спорів: Дефінуйте спосіб вирішення спорів, зокрема для транснаціональних договорів.
- Положення проти корупції та санкцій: Вимагайте, щоб контрагент заявив, що не перебуває в жодному санкційному списку, і повідомить про будь-які зміни свого статусу.
Нові зобов’язання для експортерів у ЄС
З 20 березня 2024 року договори про експорт певних промислових виробів та електронного обладнання повинні містити положення, що забороняють реекспорт цього товару до Росії. Договори також повинні вказувати санкції за порушення цього положення.
4. Заходи в області санкцій
4.1. Імплементація програми дотримання санкцій
Компанії повинні призначити відповідальну особу з моніторингу дотримання санкцій. Залежно від розміру компанії, цю роль може виконувати внутрішній співробітник, наприклад, бухгалтер або юридичний консультант, замість того, щоб наймати спеціалізованого експерта зі санкцій.
4.2. Навчання співробітників
Співробітники, які займаються торгівлею, закупівлею та фінансами, мали би пройти вишкіл щодо ідентифікації та керування ризиками, пов’язаними зі санкціями.
4.3. Документація процесу
Записуйте, як здійснюються перевірка санкцій, які списки використовуються і як перевіряються бізнес-партнери. Ці записи можуть слугувати як доказ дотримання вимог, якщо органи цього вимагатимуть.
4.4. Регулярні перегляди
З огляду на швидкі зміни санкцій, компанії повинні регулярно переглядати свої рамки дотримання приписів, щоб забезпечити їх актуальність.
5. Відповідальність за невиконання приписів
Порушення санкційних зобов’язань може призвести як до адміністративної відповідальності компанії, так і до кримінальної відповідальності окремих осіб. Компанії можуть стикатися зі санкціями навіть якщо не було ідентифіковано особу, відповідальну за порушення. Відповідно до чеського права, кримінальна відповідальність вимагає прямого або непрямого наміру порушити санкції, тоді як адміністративна відповідальність є об’єктивною і не вимагає наміру.
Пом’якшувальні обставини
Компанії, які самі повідомлять про порушення санкцій, можуть бути розглянуті з більшою лояльністю. 14-й санкційний пакет дозволяє державам-членам ЄС враховувати добровільне само оскарження як пом’якшувальний фактор при встановленні санкцій.
Ключові повідомлення:
• Недотримання санкцій може призвести до адміністративних штрафів та кримінальних санкцій.
• Відповідальність може бути накладена, навіть якщо немає прямого наміру порушити санкції.
• Добровільне повідомлення про порушення може зменшити ризик покарання.
6. Подальші кроки
Імплементація 14-го санкційного пакету вводить нові зобов’язання та жорсткіші вимоги до дотримання приписів для компаній. Компанії повинні діяти без зволікань, щоб:
• оновити договори,
• переглянути постачальницькі ланцюги,
• забезпечити, що заходи із дотримання приписів будуть впроваджені до 26 грудня 2024 року.
Наша підтримка
Наша команда експертів зі санкцій у компанії Wolf Theiss готова надати підтримку при оцінці ризиків, підготовці захисних договірних положень клаузул та адаптації до цих нових регуляторних вимог.
Про компанію Wolf Theiss
Wolf Theiss є однією з провідних європейських юридичних компаній у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі, що спеціалізується на міжнародному комерційному праві. Із 390 юристами у 13 країнах та центральним європейським хабом у Брюсселі понад 80% роботи компанії стосується транснаціонального представлення міжнародних клієнтів. Комбінуючи юридичні, фінансові та комерційні знання, Wolf Theiss розробляє інноваційні рішення, які інтегрують юридичне, фінансове та комерційне ноу-хау.
Цей меморандум підготовлено виключно з метою загальної інформації і не заміняє юридичної консультації. Компанія Wolf Theiss не несе відповідальності за будь-які дії чи упущення, які можуть виникнути на основі інформації, що міститься в цьому меморандумі.
Jitka Logesová
Partnerka
E: jitka.logesova@wolftheiss.com
T: +420 234 765 111
Marie Talašová
Counsel
E: marie.talasova@wolftheiss.com
T: +420 234 765 228
Jaromír Pumr
Senior Associate
E: jaromir.pumr@wolftheiss.com
T: +420 234 765 111
Текст статті підготувала членкиня UKRCHAM — Wolf Theiss.
B2B зустріч та бізнес-форум Торгово-промислової палати України в Брно
У заході візьмуть участь представники Міністерства промисловості і торгівлі Чеської Республіки, Посольства України в Празі, Посольства Чеської Республіки в Києві, представники міста Києва, Торгово-промислової палати України, Конфедерації промисловості і транспорту Чеської Республіки та CzechTrade.
“DONMET Autogenous Equipment” Ltd
ADM Llc
Brightmedia
DPPR
Dneprspecmash
ECOTEZ
EDS Development
EDS Power
EDS Substation
Eurogear LLC
FRIGERA
Grendaria Services OU
KGMZ, LLC
KONSORT
KONTAKT LLC
LLC FIRM «SEMPAL CO LTD»
NP CHMP «PROMTECHKONSTRUKTSIA»
PET Technologies
Public joint-stock company “AZOT”
Soyuz-SpecTechnics LLC
TRIZ LTD LLC
YUGTECHNOTRANS LLC
«DNIPROVSKYI PLANT PROCESS EQUIPMENT» LTD
WATER ENERGY Co
BEDNAR дарує нову аудиторію українському університету
У Центральноукраїнському національному технічному університеті відкрито клас інноваційної сільськогосподарської техніки та агротехнологій. Клас створений для студентів спеціальностей “Агрономія” та “Агроінженерія” і надасть їм можливість використовувати новітнє обладнання та технології для проведення наукових досліджень та набуття практичних навичок, що матимуть значну користь для їхнього професійного розвитку.
Компанія BEDNAR також підписала Меморандум про співпрацю з Центральноукраїнським національним технічним університетом, який передбачає розширення співпраці в напрямку забезпечення якісної підготовки фахівців на обладнанні BEDNAR, розвитку агротехнічних досліджень та впровадження інноваційних рішень в аграрному секторі України.
Зустріч заступника голови Одеської обласної військової адміністрації Сергія Кропиви та заступника голови президії UKRCHAM Владислава Бондаревського
Під час зустрічі обговорили перспективи економічного співробітництва, розвитку бізнесу та соціальних ініціатив в регіоні. Зокрема, Сергій Кропива наголосив на необхідності реалізації соціальних проектів, які включають будівництво систем водопостачання для сільських районів області, що страждають від нестачі питної води, реконструкцію та будівництво бомбосховищ у різних установах та сприяння розвитку охорони здоров’я.
Ці ініціативи спрямовані на покращення якості життя місцевих громад, а також на сприяння сталому розвитку регіону через модернізацію інфраструктури. Представники UKRCHAM висловили готовність до спільної роботи в цьому напрямку із залученням міжнародних інвестицій та технологічних рішень. Вони також обговорили можливості залучення інвестицій у стратегічні галузі, зокрема, в інфраструктуру, енергетику та сільське господарство.
Представники UKRCHAM відзначили високий потенціал Одеської області як логістичного хабу та висловили готовність підтримувати розвиток торговельних відносин між регіоном та міжнародними партнерами. Сторони домовилися виділити кілька конкретних напрямків співпраці, які будуть запропоновані членам Палати.
Учасники підкреслили важливість цих ініціатив для підтримки місцевого населення та створення нових робочих місць. Зі свого боку, обласна влада підкреслила, що співпраця з міжнародними партнерами є ключовою для досягнення цих цілей та забезпечення сталого розвитку регіону.
Урочисте святкування з нагоди Дня Незалежності України 21.08.2024
Напередодні Дня Незалежності України Українсько-чеська торгівельна палата (Укрчем) спільно з Посольством України в Чеській Республіці організувала світський вечір з нагоди цієї важливої річниці. Вечір, що проходив у залі історичної будівлі Рудольфінум, відкрили Мілош Вистрчіл, Голова Сенату Парламенту Чеської Республіки, та Ян Ліпавський, Міністр закордонних справ Чеської Республіки.
21 серпня Українсько-чеська торгово-промислова палата (UKRCHAM) запросила своїх членів та почесних гостей до Вифлеємської каплиці на святкування 33-ї річниці незалежності України. Місце та дата проведення заходу були обрані невипадково: Вифлеємська каплиця є важливим місцем для чеського суспільства, як і дата 21 серпня 1968 року — день початку окупації Чехословаччини радянськими військами. На ці паралелі звернули увагу модератори вечора Ярослав Машек, головний редактор Hospodářské Noviny, та Петр Кроґман, голова президії UKRCHAM.
«У 1960-х роках ми почали думати про справжню незалежність всупереч волі Москви, так само, як це робить Україна з 2014 року, і закінчилося це так само — вторгненням “братніх” військ через кордон», — підсумував Ярослав Машек.
Петр Крогман додав, що Україна повинна бути сильною не лише у військовому, а й в економічному плані, щоб досягти успіху в боротьбі з російською агресією. В іншому випадку військові перемоги будуть марними. З цією метою працює Українсько-чеська торгово-промислова палата, яка об’єднала понад 150 компаній, що ведуть бізнес з українською стороною.
Спікер Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки Маркета Пекарова-Адамова у своєму виступі також наголосила на важливості продовження підтримки України. Вона прокоментувала дискусії про втому від війни, зазначивши, що українці зараз гинуть в окопах, втрачають рідних і близьких, втрачають свої домівки. Вона додала, що без необхідної допомоги Україні війна може поширитися і на інші країни ЄС.
Володимир Кузьо, заступник Міністра економіки України та перший віце-прем’єр-міністр, прибув з України на запрошення UKRCHAM. Він підкреслив, що частка чеських компаній у загальному обсязі торгівлі України становить 5,3%.
Домінік Гашек, видатний чеський хокеїст, громадський активіст та прихильник України, також отримав бурхливі оплески під час свого виступу.
Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич також виступив з промовою. Через робоче відрядження до України посол не зміг бути присутнім особисто, але він надіслав відеозвернення до присутніх у Вифлеємській каплиці.
Протягом вечора проводився тихий аукціон, кошти від якого будуть передані на підтримку захисників України.
Генеральний спонсор
Спонсори
За даними Чеського статистичного управління, у 2023 році експорт з Чеської Республіки на Україну перевищив імпорт з України на 3,7 мільярди крон.
У 2023 році Чеська Республіка експортувала на суму 34,3 мільярда крон, з них найбільше комп’ютерів, електронних та оптичних приладів і обладнання на суму 7,1 мільярда крон, автомобілів (крім мотоциклів), причепів і напівпричепів на суму 5,0 мільярда крон, електричного обладнання на суму 4,2 мільярда крон, хімічних речовин та хімічних препаратів на суму 3,7 мільярда крон, машин і обладнання на суму 2,4 мільярда крон.
Імпорт з України у 2023 році склав 30,6 мільярда крон. Найбільший обсяг становили руди (13,1 мільярда крон), продукти харчування (3,6 мільярда крон), автомобілі (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи (2,3 мільярда крон) та електричне обладнання (1,7 мільярда крон).
Українсько-чеська торговельна палата висловлює переконання, що лібералізація торгівлі з Україною сприяла не лише зміцненню України у важкий період, але й допомогла чеській економіці зростати. Вільна торгівля між вільними економіками є основою для створення багатства та забезпечення безпеки наших демократичних країн.
Чеський експортний банк (ČEB) не підтримує експорт чеських компаній на Україну і пропонує фінансування лише за таких же умов, як комерційні банки. Тому протягом останніх 2 років жоден такий кредит не було надано, оскільки в таких умовах ČEB не конкурентоспроможний.
“З лютого 2022 року ми не реєструємо інтерес чеських експортерів до фінансування експорту на Україну у формі кредитів для споживачів. Це пов’язано з банківсько-регуляторною проблематикою. ČEB може фінансувати чеські компанії, які експортують на Україну, лише у випадку, якщо ці чеські компанії стають контрагентами ČEB, тобто, наприклад, беруть так званий постачальницький кредит від ČEB. Це означає, що кредит надається на ризик чеського експортера”, – підтвердив Томаш Пубрдле, керівник відділу стратегії та комунікацій ČEB.
Чеський експортний банк наразі може:
- фінансувати експорт на Україну на ризик чеських експортерів, або
- фінансувати бонітетних закордонних споживачів чеських експортерів поза межами України, які постачають товари/послуги на Україну.
З лютого 2022 року Чеський експортний банк призупинив фінансування, коли контрагентом є українська приватна компанія або державна структура. Це стосується, зокрема, так званого фінансування споживачів.
Українсько-чеська торговельна палата (UKRCHAM) сподівається на виправлення ситуації, оскільки експорт чеських компаній на Україну та існування економічно міцної та незалежної України є безпековим інтересом Чеської Республіки. До цього, на жаль, ČEB не сприяє, і UKRCHAM висловлює переконання, що покращить ситуацію оголошена урядом перефінансування ČEB під Національний розвитковий банк.
27 Лютого 2024 (13:00 -14:15, +1 UTC)
Шановні члени Українсько-чеської Торгової палати, запрошуємо вас на Zoom-семінар “Prozorro – продаж та купівля для іноземних покупців. Як це працює в Україні”.
Онлайн-семінар ми організовуємо у співпраці з державним акредитованим майданчиком для проведення закупівель Prozorro та Prozorro.Продажі.
Ключові теми семінару:
– Як працює Prozorro та які закупівлі цікаві для іноземних інвесторів.
– Як іноземним підприємцям почати продавати на Prozorro
Будемо раді бачити вас!
Українсько-чеська торгова палата спільно зі Спілкою українських підприємців реалізувала 13 лютого 2024 онлайн-семінар «Підприємництво в Україні під час війни».
Учасники семінару мали можливість познайомитися з реальною ситуацією у підприємництві під час війни. Спікерами зустірчі були Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП та українські підприємці – Андрій Ільченко, співвласник компанії K.tex, і Віктор Коптєнков, співласник логістичної компанії DArt Logistic Ukraine LLC.
Сьогодні СУП є найбільшим об’єднанням незалежних підприємниців в Україні: «Ми кажемо незалежних, бо ми об’єднуємо приватні та державні компанії, які не пов’язані з олігархами чи політичними інтересами», – підкреслила Катерина Глазкова. Сьогодні СУП налічує 1200 членів з усіх регіонів України та усіх галузей економіки.
Крім окупованої території та найбільш обстрілюваних регіонів, більша частина України, за словами Катерини Глазової, можна й надалі займатися бізнесом, який спрямований не лише на відновлення та відбудову України, йдеться про регулярну співпрацю.
«Усі українські компанії, усі українці кожного дня працюють, навіть якщо вони мусять ховатися в укриття. І дуже важливо розуміти, що життя в Україні, бізнес в Україні не зупинилися. Ми продовжуємо працювати, ми продовжуємо жити, продовжуємо платити податки, інвестувати в Україну, створювати нові робочі місця», – зауважила Глазкова.
Під час окупації Ірпіня частина підприємства була зруйнована. Сьодні компанія змінила половину працівників, бо дехто виїхав з країни, дехто переселився у інші регіони України, дехто пішов у військо, дехто взагалі змінив професію.
«Про що ми думаємо – про наш розвиток. Бо в нас немає іншого шансу, щоб вижити. Ми повинні продовжувати, ми повинні працювати, шукати нові можливості, нові ринки» – наголосив Андрій Ільченко.
Віктор Коптєнков розповів про специфіку ведення логістичного бізнесу та що зменшилася кількість великих логістичних складів, але попри все, підприємці вже відновлюють роботу в центральній частині України та інших регіонах.
За словами Катерини Глазкової такі двосторонні зустрічі дуже важливі, бо можуть допомогти налагодити нові можливості для співпраці.
Конкретна інформація та деталі щодо податків, зборів, коментарі з питань кадрової політики тощо розіслані членам UKRCHAM.
